Газета "ФАКТИ" опублікувала інтерв'ю про чергову історію успіху українських підприємців, які, налагодивши виробництво безпілотних літальних апаратів для сільськогосподарських потреб, змогли вийти на європейські та світові ринки зі своєю продукцією.
— Коли у 2013 році ми з моїм партнером по бізнесу Февзі Аметовим відкрили фірму по створенню безпілотних літальних апаратів Drone.UA, я мало що розумів у авіації, — каже підприємець з Києва 34-річний Валерій Яковенко.
— За освітою я лікар. Февзі - класний фінансист, який представляв інтереси великих компаній в різних країнах світу. Нас познайомив років десять тому мій однокурсник по медуніверситету. Після цього ми не бачилися сім років. На той час, як зустрілися знову, я встиг попрацювати в страховій компанії (організовував там лікування клієнтів за кордоном) і в банку. У кожній з цих структур займався створенням нових напрямків діяльності. У 2013 році вирішили з Февзі організувати власний бізнес. Люди ми різні: Аметов розважливий, дисциплінований, організований, а в моїй свідомості панують анархія і емоції. Але, як виявилося, ми чудово доповнюємо один одного. Розглянули кілька сфер діяльності і зупинилися на безпілотниках. По-перше, ця ніша тоді ще була майже вільна в Україні. По-друге, і я, і Февзі мали власні дрони. Так що нам було цікаво працювати з літальними апаратами.
Кореспонденти "ФАКТІВ" познайомилися з Валерієм Яковенком на презентації інформаційної кампанії "Євроінтеграція: сила можливостей", ініційованої Офісом віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе та проводиться за інформаційної підтримки "ФАКТІВ". Валерій представив свій проект як приклад перспективного просування українського продукту в Європі.
— З чого ви починали бізнес? — питаємо у Валерія Яковенка.
— З облаштування майстерні для складання безпілотників. Спочатку ми з Февзі були єдиними співробітниками нашої фірми і все робили своїми руками. До цього паяти я не вмів. Поки навчився, всі руки були в опіках. Пішов на курси програмістів (адже потрібно було програмувати автопілот, мікроконтролери), освоював премудрості роботи з композиційними матеріалами, карбоном ... У всьому цьому дуже допомогли навички, набуті в медичному університеті: мене навчили шукати і засвоювати потрібну інформацію. Зараз вмію виконувати всі операції — як зібрати дрон, так і обробити інформацію, яку отримуємо з їх допомогою. Втім, необхідності все робити самим у нас з Февзі вже немає: на фірмі працюють десятки співробітників. Підприємство займає дві третини площі двоповерхового офісного будинку і ще кілька приміщень по сусідству з ним.
— Де застосовуються ваші безпілотники?
— У багатьох галузях, в тому числі в аграрній. Коли у 2013 році ми починали працювати з дронами, то не розглядали сільське господарство як сферу діяльності, в якій ці літальні апарати могли б широко використовуватися. Однак наші хороші знайомі, пов'язані з землеробським бізнесом, порадили все ж добре подумати. Ми все проаналізували і зрозуміли, що дрони можуть бути корисні аграріям на полях. Звернулися зі своїми пропозиціями в одну велику компанію, що займається вирощуванням різних культур приблизно на 100 тисячах гектарів. Продемонстрували агрономам компанії, яку роботу можуть виконувати дрони. Але почули у відповідь: "Нам це не цікаво. Краще за гроші, які потрібно вам заплатити, наймемо ще кількох агрономів". Вийшло так, що випадковими свідками цієї розмови стали співробітники відділу якості посівів компанії. Вони заявили: "Чому ж? Інспекція полів з повітря нам дуже навіть потрібна". Вже на наступний день був підписаний контракт.
— Чим же ви так зацікавили агрофірму?
— Уявіть, безкрає поле, засіяне цукровими буряками. Як на ньому виявити ділянки, на яких рослини погано розвиваються, постраждали, наприклад, від заморозків, хвороб або шкідників? Для цього агроном має пройти поле хоча б по діагоналі. Але на це йде дуже багато часу. Тому багато проблемні ділянки виявити не вдавалося. І це позначалося на врожайності, прибутку господарств.
Застосування дронів дозволило відразу змінити ситуацію: апарат злітає з краю ріллі і за допомогою встановлених на ньому відео- та фотокамер робить зйомку всього поля, яким би великим воно не було. Тому, де б не була проблемна ділянка, вона буде виявлена. При необхідності дрон спускається над нею на кілька метрів і робить знімки крупним планом. За допомогою спеціальних програм ми аналізуємо фотографії, щоб зрозуміти, яка проблема виникла на ділянці. ЇЇ точні координати наносяться на карту і передаються агроному. Завдяки навігаційній програмі в своєму смартфоні він знаходить ділянку, бере там зразки рослин і проби грунту для проведення детальнішого обстеження. Зауважу, що використання дронів дало можливість керівництву виявляти приховані прорахунки в роботі агрономів, трактористів ... Так що працівники в деяких господарствах досі ставляться до нас не дуже добре. Співпраця з сільськогосподарським бізнесом у нас йде настільки успішно, що практично кожні переговори з аграріями закінчуються підписанням контрактів. Зараз за допомогою наших дронів ведеться контроль над більш ніж десятьма відсотками всіх посівних площ України (три мільйони сто тисяч гектарів). До речі, наше підприємство посіло третє місце в числі 20 інноваційних компаній України, які працюють в аграрному секторі.
— Виходить, сільське господарство - основна стаття доходів вашого підприємства?
— Так було два-три роки тому: тоді дійсно близько 95 відсотків коштів заробляли, співпрацюючи з хліборобами. Сьогодні аграрний сектор приносить нам близько 30 відсотків прибутку. Адже ми значно розширили сферу застосування дронів: працюємо з підприємствами, які займаються видобутком корисних копалин, з геодезистами, картографами, топографами, продаємо безпілотники магазинах електроніки. Крім того, надаємо послуги з обробки даних аерофотозйомок (цей напрямок розглядаємо в числі найбільш важливих і перспективних).
— Пишаємося, що наші безпілотники можуть літати без дозаправки дві години - це мало не рекордний показник для такого класу літаків,— продовжує Валерій Яковенко. — Дрони виконують завдання без безпосереднього втручання оператора - безпілотник веде за маршрутом автопілот. Ці літаки здатні підніматися на висоту до трьох кілометрів. Але залітати вище, ніж на 300 метрів, забороняється без спеціального дозволу диспетчерської служби.
— В які суми обходяться аграріям ваші послуги?
— Близько двох - двох з половиною доларів за обстеження одного гектара орних земель. Оренда дрона з послугами оператора коштує не більше 200 доларів на добу (раніше ця сума сягала 1000 доларів).
— Вийшли на зарубіжні ринки?
— Так, відкрили підприємство в Ризі, яке торгує нашими безпілотниками. Продаємо і послуги. Поясню, про що йде мова. Уявіть, якийсь дрон запущений над полем, припустимо, в Чилі. Зібрана ним інформація передається до нас в Київ по Інтернету. Ми її обробляємо за допомогою наших комп'ютерних програм, результати відсилаємо чилійським партнерам. Головне, щоб збір даних проводився дроном з дотриманням правильної методології. Надання такого роду послуг в інших країнах стає для нас все більш важливою сферою діяльності, адже конкуренція на ринку безпілотників в світі з року в рік зростає.
— Підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС вплинуло на ваш бізнес?
— Звичайно. Тепер з гордістю говоримо закордонним бізнесменам: "Ми з України, яка є асоційованим членом Євросоюзу". Це підвищує наш рейтинг в їх очах, що, в свою чергу, позитивно впливає на ділові відносини.
— Ви випускаєте власні дрони?
— Корпуси безпілотних літаків купуємо в Китаї. Якби виробляли їх в Україні, дрони обходилися б нам приблизно в 600 доларів, а за китайський платимо 70 доларів. Ці літаки зроблені з пінопласту, тому міцністю не відрізняються. Ми усуваємо цей недолік: китайські корпуси зміцнюємо спеціальними силовими елементами. Також встановлюємо власні лижі, конструкції для кріплення на літак відео- та фотокамер, іншої апаратури. Власні деталі виготовляємо на 3D-принтерах. В результаті виходять міцні, надійні апарати. Оснащуємо їх американськими автопілотами, австралійською радіоапаратурою, моторами і пропелерами з декількох європейських країн, фото- і відеокамерами провідних світових виробників.
Одне з наших ноу-хау — програмне забезпечення автопілотів. Але ми вирішили не оформляти патенти на наші технічні досягнення, хоча деякі розробки унікальні. Справа в тому, що немає сенсу отримувати ці документи. Адже законодавство таке, що патент толком не захищає вашу інтелектуальну власність. Витрачати час і гроші на отримання патентів лише заради того, щоб повісити їх на стіну, не хочемо.
— Ваші дрони використовуються на фронті?
— Ні, хоча до нас зверталися з відповідними пропозиціями волонтери і представники силових структур. Пояснюємо їм, що наші вироби абсолютно не підходять для застосування на війні, оскільки противнику не важко перехоплювати управління цими безпілотниками за допомогою призначеної для цього радіоапаратури.
Для фронтовиків ми придумали дещо інше: зараз спільно з Міністерством соціальної політики та Державною службою зайнятості мають намір відкрити школу операторів дронів. Сто ветеранів АТО, звернувшись до служби зайнятості, отримають направлення в цю школу. Курс навчання розрахований на два тижні. Особливі здібності для цієї професії не потрібні —оператором безпілотника може стати мало не кожен.
Інтерв'ю з Валерієм Яковенком підготовлене в межах інформаційної кампанії "Євроінтеграція : сила можливостей", яка здійснюється Офісом віце-прем'єрки з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України за підтримки ЄС і проекту Association 4u.
Оригінал статті читайте за посиланням.
