Україна — серед лідерів із експорту органічної продукції до ЄС

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС розпочав рубрику #УспіхиУА — про те, як українці на практиці реалізують Угоду про асоціацію з ЄС і користуються можливостями співпраці з Європейським Союзом.

Сьогоднішня історія в рубриці #УспіхиУА про те, як усього лиш за кілька років наша країна увійшла до трійки лідерів за обсягами експортованої органічної продукції до Європейського Союзу. Минулого тижня Європейська Комісія оприлюднила свій щорічний звіт «Імпорт органічних агропродовольчих товарів у ЄС: ключові зміни у 2019 році» (англ., укр.). Результати цього звіту демонструють і блискучий результат роботи українських виробників органічної продукції, і тенденцію — обсяги продажу цієї продукції з України до ЄС зростають щороку.

Отже, за даними звіту Єврокомісії, Україна у 2019 посіла 2 місце зі 123 країн, що експортують органічні продукти до ЄС, піднявшись на дві сходинки, порівняно з попереднім роком. У процентному відношенні — на Україну припадає 10% усього органічного імпорту ЄС. Порівняно з 2018 роком, українці у 2019 продали до ЄС на 27% такої продукції більше – 337,8 тис. тонн в 2019 році, порівняно з 265,8 тис. тонн у 2018 році – йдеться у звіті.

Які органічні продукти Україна найбільше експортує до ЄС?

Здебільшого, до ЄС Україна експортує зернові. 76,9% усіх зернових у ЄС (окрім рису та пшениці), — українського походження. Частка пшениці з України — 31,8%, олійних культур (крім сої) —18,2%. Це друге місце після Туреччини. Соя — 13% імпорту з України і це 4 місце, фрукти — 11% та 3 місце. Також Україна входить до групи найбільших експортерів макухи, фруктових соків та овочів.

Чим, власне, органічні продукти відрізняються від неорганічних?

В органічному сільському господарстві не використовують хімічних добрив, гербіцидів і пестицидів при вирощуванні рослин. Під час вигодовування тварин не використовують антибіотики та стимулятори росту. Але ще однією важливою рисою органічного сільського господарства є те, що воно майже не чинить шкідливого впливу на довкілля. Прикладом одного з перших таких господарств в Україні є «Жива земля Потутори». Господарство розташоване в селі Потуторах, на Тернопільщині. Воно займається органічним і біодинамічним землеробством. Тут вирощують зернові —пшеницю, ячмінь, жито, овес, кормові боби, гречку, а також є невелика ферма, де розводять тварин.

Досягти успіхів та результатів цьому господарству, як і багатьом фермерським господарствам в Україні, допомогли європейські програми та проєкти — каже директор товариства «Жива земля Потутори» Іван Бойко. Він сам у 2017 році брав участь у програмі GIZ «Fіt for Partnershіp wіth Germany», ініційованої Федеральним міністерством економіки та енергетики (BMWі) Німеччини. За цією програмою в 2017–2018 роках у Німеччині проводилося навчання керівників підприємств та організацій Тернопільського регіону з метою налагодження контактів і взаємовигідної співпраці з підприємствами Німеччини. Окрім того, засновником та інвестором товариства «Жива земля Потутори» є швейцарська організація «Жива Земля». Її представниця Крістіна Лібергер переїхала в Україну 7 років тому і особистим прикладом довела, що агробізнес в нашій країні може бути успішним і прибутковим. Більше того — він може стати прикладом для інших господарств і не тільки в Україні, а й у Європі. Цього року на ферму Крістіни, де вона вирощує органічні трави для чаїв і спецій, приїздили студенти-аграрії з Німеччини. Вони висловили бажання проходити тут практику, щоб більше дізнатися про український досвід органічного виробництва.

Чи багато в Україні виробників органічної сільськогосподарської продукції?

За інформацією Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, у 2019 році загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та земель перехідного періоду склала близько 315 тис. га. Це усього лиш 0,8% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення в Україні. У 2017 році споживчий ринок органічних  продуктів в Україні склав 29,4 млн євро, а споживання на душу населення мізерне – 0,68 євро. Для порівняння: пересічний європеєць витрачає на органічні продукти 40,8 євро в рік, а мешканець ЄС – 60,5 євро. Ринок органічного сільського господарства в Україні на загальнодержавному рівні отримав зелене світло у 2018 - після ухвалення Закону України «Про органічне виробництво». Доти виробники органічної продукції не мали чітких правил, за якими можна було б сертифікувати органіку. 10 липня 2018 року, в рамках аграрної реформи, було ухвалено Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який набув чинності 2 серпня 2019 року.

Хто зараз перевіряє якість українських органічних продуктів?

Уся продукція в Україні сертифікується компанією «Органік стандарт». Вона була створена в рамках українсько-швейцарського проекту «Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні» в 2007 році. Зараз компанія здійснює сертифікацію у всіх регіонах України, а також у Білорусі та Казахстані. Це перший національний сертифікаційний орган у галузі органічної сертифікації в Україні. Критерії оцінки продукції відповідають вимогам ЄС стосовно якості органічної продукції.

Щоб повністю задовольнити вимоги ЄС стосовно продуктів харчування, а також максимально інтегруватися в ринок Європейського Союзу, Україна має адаптувати своє законодавство до права ЄС. Лише у сфері дотримання санітарних та фітосанітарних заходів має бути враховано вимоги майже трьохсот різних правових актів ЄС за такими напрямами як безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин, державний контроль у зазначених сферах тощо. Наразі Україна виконала 52% із цих завдань.

Використано матеріали збірки Історії успіху реформ 2019, сайтів agronews.ua, ukrainer.net, а також фейсбук-сторінки господарства «Жива земля Потутори».


Підписатися на Telegram канал Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС: https://t.me/comeuroint.