Краще почати завчасно. Чому Україні потрібна власна кліматична стратегія

Автори: Олексій Рябчин, радник Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Дарина Кулага, старша експертка з EU Green Deal служби Віцепрем'єр-міністерки.

Від успішної та кропіткої роботи залежить не стільки майбутнє планети, скільки майбутнє економіки самої України.

Декарбонізація, декаплінг, кліматична нейтральність, Green Deal — все частіше у владних коридорах та на урядових нарадах можна почути ці терміни, які ще років 5−10 тому були відомі вузькому колу експертів та фанатам зеленого руху і енергетичного переходу.

Ще один термін, який тісно увійде в щоденний лексикон і роботу — climate governance architecture або архітектура кліматичного врядування. Він випливає зі спільної заяви України та ЄС за результатами 7-го засідання Ради асоціації в лютому 2021 року, яка є дороговказом для обох сторін.

«Клімат-контроль»

Щоб узгодити політики зі зниження викидів парникових газів (ПГ), Україні необхідно розбудувати ефективну архітектуру кліматичного врядування. У нашому спільному розумінні з ЄС — комплекс кліматичних політик та інструментів, які націлені на декарбонізацію економіки.

Кожна країна-член ЄС має свою систему кліматичного врядування, яка розбудовувалась роками. Її внутрішня логіка, узгодженість елементів, порядок впровадження і є архітектурою. Україна тільки на початку складного, але важливого шляху розбудови окремих елементів цієї системи.

Від успішної та кропіткої роботи залежить не стільки майбутнє планети, скільки майбутнє економіки самої України. Впровадити все за короткий термін неможливо, тому й потрібна послідовність та логіка дій. Оскільки наявність кліматичного врядування — це вже не модний тренд, а musthave!

Ефективна архітектура «клімат-контролю» умовно поділяється на чотири категорії - стратегія, ціна вуглецю (батіг), стимулюючі заходи (пряник) та елементи врядування. В такому ключі ми і працюємо з європейськими партнерами.

Стратегія

В країнах ЄС зелена тематика починається з передвиборчих програм політичних сил, які після перемоги та формування уряду перекладаються у відповідну програму дій та законодавчий план роботи парламенту. Також популярним трендом є розробка Закону про клімат, щоб підняти цю тему на найвищий політичний рівень та законодавчо закріпити незворотність довгострокових цілей та заходів.

В Україні вже є багато секторальних стратегій, що містять кліматичні елементи — екологічна, енергетична, транспортна. Є крос-секторальні стратегічні документи — Національна економічна стратегія до 2030 року, Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ), що розробляється Міндовкілля. А ще Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), що готується Міненерго. Необхідно забезпечити, щоб усі урядові стратегії узгоджувались одна з одною, були актуалізовані та синхронізовані з нашими євроінтеграційними пріоритетами та політичними цілями.

Наприклад, уряд розглядає кліматичну амбітність України у контексті наявності внутрішніх та зовнішніх ресурсів, тоді діалог щодо НВВ слід розглядати не лише в рамках Паризької угоди, а і в рамках політики сусідства щодо EU Green Deal. Більш того, наразі реалізуються спільні флагманські ініціативи щодо енергоефективності, трансформації вугільних регіонів, водневої економіки, промислових альянсів, розробляються інші проєкти.

Окрім стратегічних документів, політик та законів, які визначають яким чином будуть втілені принципи сталого управління та скорочення викидів ПГ, добре було б мати masterplan — умовний «Green Deal UA» з чітко визначеним терміном кліматичної нейтральності України та шляхами її досягнення. Такі заяви вже зробив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, і вони викликають великій інтерес у партнерів з ЄС.

Ціна вуглецю

Такий собі батіг, що дає сигнали та примус від держави до екологізації та декарбонізації бізнесу. У нас вже є податок на вуглець, яким обкладаються викиди парникових газів від певних установок, де спалюється газ, вугілля та нафтопродукти.

З цього року запускається система моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) — система збору, оцінки та дослідження даних щодо викидів, яка є елементом розбудови системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ). Це важливий елемент архітектури кліматичного врядування, за якого певна частка загальних викидів (близько 40% у ЄС) підпадає під регулювання з метою поступового її скорочення. СТВ є зобов’язанням України за Угодою про асоціацію та планується до введення у 2025−2027 рр.

Тут важливо розуміти, як синхронізувати нашу СТВ з європейською, чи потрібно це взагалі і яким має бути дизайн цієї системи. Ведеться діалог і про те, як краще поєднати СТВ з вуглецевим податком щоб уникнути дублювання та подвійного оподаткування після її запуску.

Ну і звісно ведуться розмови про європейський «вуглецевий батіг» — Carbon Border Adjustment Mechanism (СВАМ), що може створити проблеми вітчизняним експортерам вуглецеємної продукції. Він розробляється як частина пакету Єврокомісії FIT for 55, який складається з 12 різних ініціатив, спрямованих на те, щоб до 2030 року скоротити викиди парникових газів в ЄС як мінімум на 55%. Тут найбільше невизначеності та занепокоєння з боку українського бізнесу. Уряд консультується з Єврокомісією з приводу принципів СВАМ, яким буде перехідний період, на які сектори механізм буде спрямований. Для нас важливий критерій, який враховує національну кліматичну політику, географію застосування і винятки, а також двосторонні торговельні угоди. Як буде враховуватись українська СТВ, або СТВ третіх країн в рамках застосування СВАМ, відтак чи буде графік приведення ціни до європейської відігравати роль, чи буде мати значення лише поточна ціна на вуглець?

Інструменти стимулювання

Своєрідний пряник — заходи, які створюють ініціативи зі скорочення викидів. Взагалі, питання фінансування декарбонізації з державного бюджету та залучення інвестицій та міжнародних коштів є ключовим завданням для будь якого уряду.

У нас вже є Фонд енергоефективності та теплі кредити, «зелені» тарифи для ВДЕ та пільги для «зеленої» металургії, податкові пільги для електрокарів та «зелені» закупівлі. Щось працює гарно, щось проблематично, і це невичерпний перелік заходів, що мають бути систематизовані та доповнені, щоб заохотити інвестиції в декарбонізацію.

Під впливом можливого кліматичного та екологічного протекціонізму, український бізнес все активніше лобіює податкові пільги для підприємств, що впроваджують заходи з екомодернізації.

Важливими є дискусії з колегами з ЄС щодо виділення додаткового фінансування для реалізації кліматичних проектів в Україні через бюджетні інструменти та програми, залучення міжнародних фінансових організацій (IFIs), створення спільного кліматичного фонду, фонду трансформації вугільних регіонів.

Продовжується робота щодо можливості українських університетів та наукових установ створювати партнерства та консорціуми з європейськими установами в рамках програми Horizon Europe, на які виділено майже 100 млрд євро. Клімат та енергетика — серед п’яти пріоритетних тем.

Заходи, що прискорять скорочення викидів, можуть включати і припинення державної підтримки та субсидування галузей викопного палива, створення нових робочих місць та залучення інвестицій у відповідні регіони.

Також необхідно перейти до реформи екоподатків та визначитись з напрямом цільового використання майбутнього надходження від системи торгівлі викидами.

Кліматичне врядування

Це про те, хто та як буде впроваджувати перші три пункти. Складність кліматичного врядування в тому, що воно передбачає як формування політик (міністерства) так і їх реалізацію (агентства та фонди), а також системну координацію. Тобто це всі дії та процеси органів законодавчої та виконавчої влади, включно із зусиллями на регіональному рівні, системою імплементації та контролю, які є необхідними для розробки та втілення державного регулювання із протидії зміні клімату.

Сьогодні трендом серед країн — кліматичних лідерів є створення державних агенцій чи посадовців, які займаються питаннями клімату та їх координації в уряді. Наприклад, в ЄС на рівні віце-президента Єврокомісії Франса Тімерманса, який очолює директорат (аналог міністерства) клімату.

У Великобританії є Комітет зі змін клімату, як інституція, що розробляє та консультує центральну та регіональну владу щодо цілей скорочення викидів СО2 і очолюється Лордом Дебеном.

В Штатах запроваджена посада спеціального посланника президента США з питань клімату. Джон Кері займає цю посаду у виконавчому апараті президента США, та відповідає за кліматичну дипломатію, синхронізацію енергетичної та кліматичної політики в органах виконавчої влади.

Це правильна стратегія, оскільки питання клімату є крос-секторальними, і хтось має відповідати за координацію урядових структур, регіонів, розвиток науки, інновації та кліматичної дипломатії. За останній рік Україна відчутно посилила координацію у цих сферах. Так, в уряді з’явилась Міжвідомча робоча група з питань зміни клімату та Європейського зеленого курсу, яка координується прем'єр-міністром України. Її задача — визначати та опрацьовувати найбільш нагальні питання у контексті розвитку кліматичної та зеленої політики України. До того ж, МРГ вирішує, які напрями є пріоритетними для розбудови нових партнерств з ЄС.

Далі пріоритетні напрями підхоплюються Green Deal Task Force — групою, яку з української сторони очолює віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, з європейської - Катаріна Матернова, очільниця Групи Європейської Комісії з підтримки України. Така робота є прикладом поєднання виконавчої влади та кліматичної дипломатії, тому що для України це не лише можливість прискорити євроінтеграційні процеси, а й нагода вплинути на процеси оновлення кліматичних політик в ЄС, і посилити досягнення власних цілей у сфері клімату.

Створена урядова робоча група по механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), метою якої є отримання найновішої інформації про розробку цього законодавства, а також ведення діалогу з ЄС щодо застосування цього режиму до України. Її напрацювання будуть також важливі для формування внутрішньої політики, наприклад, дизайну національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Навіщо все це нам?

Якщо ми хочемо бути частиною змін, бути «за столом, а не в меню» Європейського зеленого курсу, то без плану дій та без відповідної архітектури нас навіть за стіл не запросять.

Зазначені вище компоненти — не є вичерпним списком, і можуть різнитись в залежності від кінцевої мети, обраної стратегії та задач. Адже немає універсальної формули кліматичного врядування.

Впевнено можна зазначити, що наявність архітектури кліматичного врядування буде в подальшому таким же важливим елементом для оцінки належності країні до цивілізованої демократії, як судова чи антикорупційна система, або свобода слова. Наявність амбітного НВВ вже є обов’язковим критерієм для міжнародного фінансування, а ціна вуглецю — квитком в елітний кліматичний клуб.

Прямуючи до членства у ЄС, Україна вже робить свій внесок у спільні зусилля щодо створення кліматично нейтрального європейського континенту, зокрема у рамках Паризької угоди, Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та Угоди про асоціацію з ЄС.

Оскільки Зелений курс ЄС — це нова економічна політика, де досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року на практиці означає мінімальне споживання викопного палива — нафти, газу та вугілля, та перехід на зелені джерела енергії, електромобілі, органічне землекористування та ще багато-багато інноваційних трансформацій.

В країнах ЄС природні ресурси закінчуються, вони програють глобальну конкуренцію, тому втілення цих змін для них незворотне. В нас ще є поклади газу, нафти та вугілля, але запасу міцності економіки радянської спадщини вистачить ненадовго. Тому треба починати діяти раніше, щоб створювати нові ланцюжки доданої вартості, не допустити втрати преміальних ринків та вчасно трансформувати свою економіку до сучасних зелених реалій.

І хоча Україна має низку міжнародних зобов’язань, доповнених власними амбіціями, ніхто окрім нас не зможе спланувати цей шлях у всіх деталях. Тому важливою є розбудова механізму, за яким будуть втілюватись кліматичні політики, і потрібне це, в першу чергу, нам самим.

Джерело: НВ