В Україні вдосконалять та розширять діяльність кредитних спілок

1 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5125 про кредитні спілки. Рішення підтримали 267 народних депутатів.

Документ має розширити можливості та перспективи розвитку кредитних спілок та актуалізувати вимоги регулювання та нагляду за ними з урахуванням міжнародних практик. Це дозволить створити передумови для функціонування стабільного, ефективного, конкурентного та прозорого ринку кредитних спілок та підвищить захищеність прав членів кредитних спілок.

Зокрема, законопроєкт пропонує таке: 

  • розширити можливості для кредитних спілок надавати нові види послуг,

  • підвищити рівень доступності фінансових послуг для широкого загалу,

  • вдосконалити вимоги до ліцензування і корпоративного управління в кредитних спілках, 

  • підвищити рівень капіталізації та стресостійкості кредитних спілок для зміцнення надійності сектору та довіри до нього споживачів, 

  • вдосконалити порядок проведення загальних зборів членів кредитних спілок,

  • запровадити ризик-орієнтований підхід до нагляду за кредитними спілками,

  • впровадити систему завчасного попередження ризиків для швидкого реагування на можливі проблеми в діяльності кредитної спілки, 

  • вдосконалити процедуру добровільного та примусового виходу кредитних спілок з ринку.

Законопроєкт забезпечить запровадження якісно нової моделі регулювання діяльності кредитних спілок в Україні, що враховує положення директив ЄС, найкращі світові практики регулювання та нагляду на такому ринку, забезпечить більш глибоке проникнення кредитних спілок на фінансовий ринок, сприятиме їх більш ефективному функціонуванню, підвищенню стресостійкості ринку та захисту прав споживачів і кредиторів.

При цьому, з дня введення в дію даного законопроєкту передбачається визнати таким, що втратив чинність, наразі чинний Закон «Про кредитні спілки». Оскільки він був ухвалений близько 20 років, його положення не враховують останні тенденції розвитку світової фінансової інфраструктури, а закладені підходи до регулювання потребують осучаснення, уніфікації норм та створення однорідного регуляторного середовища.