Рік роботи: Ольга Стефанішина окреслила подальші пріоритети у напрямку ЄС і НАТО

Серед подальших пріоритетів Віцепрем’єр-міністерка назвала: 

  • Завершення процедури оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію та, на їх основі, подальші переговори з ЄС щодо модернізації Угоди. Оновлення додатків до Угоди про асоціацію для впровадження актуального європейського законодавства та секторальної інтеграції.

  • Розширення тарифних квот в ЄС для української сільськогосподарської продукції та зниження з боку ЄС митних тарифів на імпорт з України.

  • Ухвалення євроінтеграційного законодавства для виконання Угоди про асоціацію в координації з Офісом Президента, Парламентом та іншими членами Уряду.

  • Підтримка діалогу з європейськими партнерами щодо інтеграції української об’єднаної енергосистеми з європейською енергомережею ENTSO-E у 2023 році. 

  • Створення фонду для декарбонізації економіки, джерелом якого будуть кошти міжнародних партнерів та фінансових установ.

  • Розкриття можливостей та мінімізація ризиків Європейського зеленого курсу для української економіки через співпрацю з Єврокомісією та Європарламентом.

  • Координація дій з міжнародними партнерами з метою створення необхідних дипломатичних умов для отримання Україною ПДЧ у НАТО.

  • Запуск проєктів, налагодження системної співпраці за низкою напрямків у рамках Програми з розширеними можливостями НАТО.

  • Підвищення підтримки та поінформованості серед міжнародних партнерів щодо прогресу України на шляху реформ.

«За цей рік у тісній співпраці у форматі Офіс Президента - Уряд - Парламент нам вдалось зрушити з «мертвої точки» ухвалення системного законодавства. Ми побудували чіткий механізм для підготовки та розгляду законів, які роблять нас «сумісними» з ЄС та НАТО, поглиблюють процеси інтеграції.   Було ухвалено євроінтеграційне законодавство у секторі транспорту, прокладено шлях  для синхронізації української та європейської митниці, а також ухвалено закони про оборонні закупівлі і розвідку та у першому читанні про реформу СБУ, що було критично важливим для руху до членства в НАТО. Ми продовжимо втілювати реформи, щоб стала можливою реалізація рішення Бухарестського саміту 2008 року. Продовжимо роботу з виконання та водночас оновлення Угоди про асоціацію, щоб максимально розкрити її потенціал та можливості  для українського бізнесу», – сказала Ольга Стефанішина. 

Ці перспективи відкриваються завдяки низці кроків, які були здійснені впродовж 2020-21 років: 

  • Сформовано концепцію оновлення Угоди про асоціацію, яку Президент України передав європейським партнерам під час Саміту з ЄС 6 жовтня 2020 року.

  • Україна, одна з перших країн, що започаткувала діалог з ЄС щодо спільної роботи над цілями Європейського зеленого курсу. За останній рік питання клімату стали пріоритетними для Уряду - було створено міжвідомчі робочі групи з ЄЗК та механізму вуглецевого коригування імпорту, а також двосторонню групу на рівні ЄС. Залучення України до розробки Зеленого курсу є нашим цивілізаційним вибором та важливим елементом євроінтеграції, який має забезпечити внутрішню трансформацію, щоб відповідати сучасним викликам. 

  • Сформовано перелік пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів для Верховної Ради, а також формуються щоквартальні плани-графіки внесення на розгляд Уряду нормативно-правових актів у сфері євроінтеграції. 

  • Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії та визначатиме пріоритети співпраці для 14 європейських країн у рамках ініціативи.  

  • Для посилення обороноздатності України, розпочали роботу над реалізацією можливостей Партнерства НАТО з розширеними можливостями. 

  • В експертній доповіді Альянсу з пропозиціями до стратегічної візії НАТО до 2030 року враховано стратегічні інтереси України. Експерти радять активізувати політику відкритих дверей. 

Детальніше у річному звіті Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.