Ольга Стефанішина: Пропонуємо ЄС розрахувати коефіцієнт еквівалентності українського податку на СО2 європейській ціні на вуглець

Про це Ольга Стефанішина, Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, заявила під час зустрічі з одеськими підприємцями. За її словами український бізнес перебуває у напруженні через невизначеність щодо механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), крім того у публічній площині періодично виникають спекуляції на цю тему. Однак урядовиця наголошує, що Україна поряд із виконанням міжнародних зобов'язань не полишає політику протекціонізму для захисту інтересів українських підприємців і, виходячи з цього, будує переговорну позицію у перемовинах з ЄС. Адже 1 євро, витрачений на декарбонізацію в Україні, матиме вищий ефект, ніж 1 євро в ЄС. До того ж, такі витрати, ймовірно, становитимуть вищу частку у витратах українських бізнесів. 

«Протягом восьми місяців я очолювала переговорну групу щодо застосування вуглецевого податку до українського виробництва. Наша позиція у перемовинах така: сьогодні ми в Україні вже маємо податок на СО2. Хоча за обсягом він значно менший за європейську ціну на вуглець, ефект від такої ставки в Україні вищий, ніж він був би в ЄС. Тому вважаємо за доцільне визначити коефіцієнти еквівалентності, тобто якому рівню ціни у європейській СТВ відповідає український податок. На черзі другий раунд перемовин з ЄС і ми сподіваємося на консенсус у цьому питанні», – розповіла Стефанішина. 

Вона також наполягає, що бізнесу не варто остерігатися надвитрат на зелену трансформацію, натомість слід дочекатися інформації щодо інструментів державної підтримки, яку незабаром буде оприлюднено. 

«До кінця жовтня буде презентовано Стратегію зеленої трансформації України, пов'язану  з рішеннями щодо зеленого переходу в ЄС. У рамках якої додатково повідомимо про фінансові інструменти та обсяг ресурсів, доступ до яких зможуть отримати українські підприємці», – сказала урядовиця. 

Ольга Стефанішина запевнила, що уряд аж ніяк не зацікавлений змінити торговельну реальність для українського бізнесу на гірше, тому шукає оптимальні рішення для комфортного і поступового зеленого переходу. Водночас не приховує того, що з часом нам доведеться-таки відмовитись від вугільної генерації.