Читати матеріал на «Deutsche Welle»
Нещодавно Європейський Союз дозволив третім країнам брати участь у своїх оборонних проєктах PESCO. Отже, Україна також матиме змогу долучитися до проєктів Постійного структурованого співробітництва (PESCO).
Що таке PESCO?
Програма Постійного структурованого співробітництва (Permanent Structured Cooperation, PESCO) була створена у 2017 році як відповідь на виклики сучасності у безпековій сфері. Участь у PESCO є добровільною. Наразі до неї долучилися 25 країн ЄС. Данія та Мальта вирішили не приєднуватися.
Програма складається з двох частин. Перша – це 20 зобов'язань, наприклад, підвищувати оборонні бюджети. Для учасників PESCO вони є юридично обов'язковими. Друга частина – це оборонні проєкти. Вони є двох типів. Перший – розробка і створення нової військової техніки чи озброєнь, наприклад, європейського патрульного корвету. Другий – підвищення операційної готовності, наприклад, заснування школи розвідки Євросоюзу. У кожному проєкті беруть участь лише ті країни, які захотіли до нього долучитися.
Які проєкти цікавлять Україну?
На сьогодні виконуються 47 оборонних проєктів PESCO. Україна прагне брати участь у понад 20 з них. Про це виданню «DW» розповів Представник України при ЄС Микола Точицький.
Йдеться, зокрема, про військову мобільність. Це один з найбільших проєктів, до якого долучилися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн. Інший проєкт, який цікавить Київ, – платформа обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.
Україна хоче долучитися і до проєктів з розробки та виробництва військової техніки. Зокрема, до створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.
Які умови приєднання України до співпраці в рамках PESCO?
Відкритою для участі третіх країн буде лише друга частина PESCO, тобто оборонні проєкти. Головна умова залучення третьої країни – її участь має привнести «значну додану цінність» проєкту, крім того, така країна-учасниця має допомогти його успішній реалізації. Це може бути, наприклад, надання технічних фахових знань або ж організаційна чи фінансова підтримка проєкту.
Крім цього, Рада ЄС встановила низку юридичних умов участі. Формально Україна їм відповідає. У нас ще з 2007 року діє угода з ЄС щодо обміну інформацією з обмеженим доступом. Україна також залучена до політичного діалогу з ЄС з питань безпеки та оборони. Між Європейським оборонним агентством та міністерством оборони України з 2015 року укладена адміністративна угода.
Спершу країна, яка прагне долучитися до проєктів, повинна подати заявку на участь. Після цього держави ЄС, які долучені до проєкту, перевірятимуть відповідність умовам у кожному індивідуальному випадку. Даватиме дозвіл на участь Рада ЄС, для чого буде потрібна одностайна згода всіх 25 держав PESCO. Цю процедуру окремо доведеться проходити для участі в кожному проєкті.
За словами Миколи Точицького, попередні консультації вже почалися, тепер Україна працюватиме над підготовкою заявок на участь у конкретних проєктах.
Що така співпраця дасть Україні та ЄС?
Як повідомляє Представник України при ЄС , участь у проєктах PESCO, зокрема дасть такі переваги Україні:
-
доступ до новітніх технологій;
-
дозволить підвищити оперативну сумісність між її збройними силами та військами країн ЄС;
-
підвищить рівень підготовки українських військових.
Натомість Україна має багато практичного досвіду, яким може ділитися з країнами ЄС, зокрема у використанні бронетехніки та протидії кібератакам, які постійно здійснюються на країну. Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки.
Нагадаємо, що у липні 2020 року під час візиту до Брюсселю Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина наголошувала на важливості безпекового виміру для України та необхідності посилити співпрацю з ЄС у військовому плані через приєднання до Постійного структурованого співробітництва (PESCO), участі в операціях та місіях під проводом ЄС.