У голів обласних військових адміністрацій, адміністрацій Києва і Севастополя з’являться заступники з питань європейської інтеграції
Про це заявила Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина на Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України, що відбувся у Кропивницькому.
«Запроваджуючи посади заступників з євроінтеграції, ми створюємо інституційну основу для розбудови спроможностей у кожній з областей для реалізації проєктів, що відповідають стандартам ЄС, для просування європейських практик та політик на регіональному рівні», – прокоментувала Віцепрем’єрка.
Вона зазначила, що визначено конкретні посадові обов’язки заступників, показники ефективності їхньої роботи. Зокрема, йдеться про забезпечення ефективного менеджменту проєктів, а також мобілізацію міжнародної технічної допомоги для потреб конкретного регіону. Детальніше
20.08.2024
|
|
Українські компанії можуть транспортувати товари у Європу без спеціальних дозволів
Кабінет міністрів України на засіданні 23 серпня затвердив документ, який створює правові підстави, щоб угода про «транспортний безвіз» з ЄС продовжувала діяти.
«Ми домовилися з ЄС, що Угода буде подовжена до кінця червня 2025 року. І зараз працюємо, аби зробити її безтерміновою», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Транспортний безвіз» — лібералізація вантажних перевезень, завдяки якій українські компанії можуть транспортувати товари у Європу без спеціальних дозволів. За словами Прем’єра, це економить гроші та час, а також розширює доступ українських товарів до європейських ринків. Детальніше
23.08.2024
|
|
Верховна Рада підтримала імплементацію положень Митного кодексу Європейського Союзу до митного законодавства України
Верховна Рада України на пленарному засіданні 22 серпня ухвалила Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (реєстр. № 10411).
Документ розроблено з метою виконання взятих Україною зобов’язань щодо гармонізації українського митного законодавства з законодавством ЄС. Пропонується імплементувати в митне законодавство України:
- концепцію митного представництва, подібну тій, яка існує в країнах ЄС;
- європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів. Детальніше
22.08.2024
Верховна Рада ратифікувала Угоду про участь України у програмі ЄС по боротьбі із шахрайством (EUAF)
Програма передбачає для її учасників фінансування за такими напрямами:
- впровадження ІТ-інструментів, спрямованих на посилення транснаціональної співпраці з Єврокомісією;
- підтримка та сприяння фінансовим розслідуванням;
- технічна та оперативна підтримка відповідних органів для посилення боротьби з шахрайством та іншою незаконною діяльністю;
- нарощування ІТ-потенціалу, збільшення обміну даними;
- організація спеціалізованого навчання, семінарів, досліджень, спрямованих на покращення співпраці та координації між службами, пов’язаними із захистом фінансових інтересів ЄС.
Після підписання законопроєкту Президентом, Україна стає першою країною, яка, не будучи членом ЄС, офіційно оформила свою участь у програмі. Детальніше
20.08.2024
Парламент ухвалив закон «Про виноград та продукти виноградарства»
Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону «Про виноград та продукти виноградарства» № 9139. Мета – приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства та імплементації положень Регламентів ЄС щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, та контролю у сфері виноградарства та виноробства.
Основними положеннями передбачається:
- привести терміни та визначення, класифікацію сортів винограду та вимоги до виробництва продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів, а також деякі енологічні практики та обмеження у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС;
- запровадити вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС;
- визначити механізм захисту на території України географічних зазначень;
- ввести нові терміни та визначення відповідно до категорій європейського законодавства;
- створити єдину державну інформаційну систему «Виноградарсько-виноробний реєстр»;
- передбачити можливість державної підтримки виноградарства та виноробства;
- імплементувати правила щодо маркування та представлення виноробної продукції;
- встановити принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначити контролюючі установи та їх повноваження, конкретизувати санкції, які встановлюються за порушення вимог, встановлених законом.
Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року. Детальніше
22.08.2024
|
|
Продовжуємо розвінчувати топ-міфи навколо вступу України в ЄС
Міф: Статус кандидата, як і старт переговорів, нічого не означає і не гарантує. Наприклад, Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС вже 25 років.
Правда: Дійсно, Туреччина і сьогодні формально є кандидатом на вступ в ЄС, цей статус ніхто не відбирав. Але нюанс полягає у тому, що переговори можуть бути зупинені як санкція за відсутність прогресу або через відкати у реформах. У випадку з Туреччиною так і сталось через відкати у реформах у сфері верховенства права, функціонування демократичних інституцій і порушення прав людини. Тому через 11 років після початку, у 2016-му переговори були фактично зупинені. Тож випадок Туреччини не є орієнтиром для України.
Більш того, орієнтиром для України не є й інші країни-кандидати на вступ в частині швидкості просування. Для того, аби впевнитись у цьому, ми підготували інфографіку про прогрес просування країни-кандидатів на вступ до ЄС. Інфографіка наочно показує, що Україна протягом двох років вже пройшла ті етапи, які у країн-кандидатів із Західних Балкан через різні причини займали роки. Наша країна вже стала рекордсменом за швидкістю виконання рекомендацій ЄС та зобовʼязань на шляху до членства від моменту подання заявки на членство до початку переговорів і продовжує активну роботу.
Виходячи з цього, прогнозуючи швидкість вступу України до ЄС, вже не можна спиратись на досвід інших країн. Єдине, що нам варто враховувати – це всі помилки і досвід як країн Західних Балкан, так і Європейського Союзу. Детальніше за посиланням.
21.08.2024
|
|
Медична евакуація: у межах співпраці МОЗ та Єврокомісії 5234 українці отримали лікування за кордоном
Від початку повномасштабної війни в Україні відбувається медична евакуація за кордон постраждалих українців, які потребують лікування у спеціалізованих клініках Європи. Пацієнтів приймають медичні заклади понад 30 країн, зокрема Австрія, Данія, Німеччина, Норвегія, Польща, Литва, Франція та інші. Серед країн, які надали найбільшу кількість місць для лікування громадян України: Німеччина – 1293 особи, Польща – 427 осіб, Норвегія – 378 осіб.
Евакуаційні рейси здійснюються щотижня від початку повномасштабної війни. За цей час у межах співпраці МОЗ та Єврокомісії за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, урядів європейських країн та багатьох партнерів за кордон вдалося евакуювати спеціалізованим медичним транспортом 5234 пацієнти. Детальніше
23.08.2024
|
|
Уряд затвердив План заходів щодо реформи органів правопорядку та прокуратури
План заходів на 2023-27 роки спрямований на реалізацію Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку та прокуратури як частини сектору цивільної безпеки.
«Вперше маємо документ, спрямований на реалізацію комплексної реформи, яка ґрунтується на кращих практиках щодо прозорості, ефективності, належного врядування та доброчесності. Ухвалення відповідного плану заходів передбачено рекомендаціями Європейської Комісії, а також є одним з пріоритетів адаптованої Річної національної програми на 2024 рік у рамках нашої співпраці з НАТО. Вдячна МВС, Офісу Генерального прокурора та всім залученим органам за велику пророблену роботу», – зазначила Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина.
Реалізація затвердженого плану заходів має на меті реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони, забезпечити його модернізацію й приведення у відповідність до стандартів ЄС. А також матиме позитивний вплив на подальшу гармонізацію кримінального та кримінального процесуального законодавства України із стандартами ЄС. Детальніше
23.08.2024
|
|
Ще на крок ближче до ЄС та нових стандартів хімічної безпеки: в Україні створять реєстр хімічних речовин
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення Державного реєстру хімічних речовин. У Реєстр вноситимуть інформацію про всі хімічні речовини, які виробляються, імпортуються та надаються на українському ринку в обсягах понад одну тонну на рік.
Реєстрація таких хімічних речовин є обов’язковою в Україні згідно із Технічним регламентом щодо безпечності хімічної продукції. Цей документ був схвалений Урядом наприкінці липня поточного року. Ним Україна імплементувала норми відповідного європейського Регламенту REACH. Детальніше
21.08.2024
|
|
Мобільні Центри допомоги врятованим продовжують надавати підтримку громадянам у деокупованих та прифронтових регіонах країни
Зокрема, на початку серпня команда Київського Центру здійснила виїзд у село Ягідне Чернігівської області. Під час виїзду, команда Центру надала консультації дорослим, працювали дорослий психолог, юрист, соціальна працівниця, кейс-менеджер, а дитяча психологиня - провела майстер-клас для діток.
На сьогодні в Україні працюють 12 стаціонарних Центрів (Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Полтава, Кропивницький, Одеса, Чернівці, Суми, Харків, Херсон, Мукачево), а також 3 мобільні у 5 областях України - Харківській, Херсонській, Київській, Чернігівській та Сумській.
Центри надають психологічну, інформаційну, соціальну та юридичну допомогу. Допомога надається безоплатно та безумовно. Центри зокрема спеціалізуються на підтримці постраждалих від сексуального насильства під час війни.
Загалом за час роботи послугами Центрів скористалося понад 43 000 українців. Мобільні Центри надали послуги майже 2000 українцям. Детальніше
20.08.2024
|
|
Ольга Стефанішина зустрілася з Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою
Учасники зустрічі скоординували пріоритети та завдання для збереження високої динаміки переговорного процесу на шляху до членства в ЄС, а також забезпечення необхідної гуманітарної, військової та фінансової підтримки України в умовах повномасштабної війни.
Окрему увагу присвятили розвитку співпраці для посилення євроінтеграційних процесів на регіональному рівні. Зокрема йшлося про підтримку з боку ЄС розбудови спроможностей та експертизи місцевої влади в розробці та імплементації проєктів.
Інша важлива тема під час зустрічі – розбудова інституційних спроможностей уряду у сфері європейської інтеграції, з урахуванням зростання обсягу завдань зі стартом перегорів. Детальніше
23.08.2024
|
|
Ольга Стефанішина взяла участь у щорічній Нараді керівників закордонних дипломатичних установ України
Під час свого виступу Віцепрем’єрка окреслила основні пріоритети та завдання європейської та євроатлантичної інтеграції на найближче майбутнє. Зокрема, політичний календар, підготовку та проведення двосторонніх зустрічей у межах переговорного процесу з ЄС, імплементацію рішень Саміту НАТО у Вашингтону.
Віцепрем’єрка також відзначила важливість ролі послів у побудові консенсусу серед держав-членів Євросоюзу щодо підтримки України, ухвалення рішень щодо подальшого руху України на шляху до членства в ЄС. Вона наголосила, що необхідно продовжувати інформаційну роботу у столицях спрямовану на підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України. Детальніше
22.08.2024
|
|
20 млн євро підтримки для ВПО, українців, які повернулися додому, та приймаючих громад трьох постраждалих від війни областей
Підтримка надається в межах проєкту «Життєздатність+: Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та осіб, постраждалих від конфлікту», який реалізується у співпраці Міністерства економіки України та Міжнародної організації з міграції (МОМ) за фінансування Німецького банку розвитку (KfW) від імені Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ).
Зокрема, в межах проєкту планується надання грантів на перезапуск та підтримку бізнесу Сумської, Чернігівської та Київської областей:
- 150 грантів до 7 000 євро для мікропідприємств;
- 90 грантів до 20 000 євро для малих підприємств;
- 45 грантів до 15 000 євро для мікропідприємств на стартапи.
Окрім того, 4 економічні кластери отримають гранти до 80 000 євро для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, стимулювання експорту, сприяння економічному розвитку області.
Також в межах проєкту передбачено надання підтримки ВПО та українцям, які повернулись додому, молоді, жінкам та іншим членам громад трьох областей у навчанні задля підвищення професійного рівня та збільшення їх шансів на працевлаштування. Детальніше
21.08.2024
|
|
|
|