Санітарні та фітосанітарні заходи

Основний зміст та зобов’язання України

Відповідно до Глави 4 “Санітарні та фітосанітарні заходи”, Україна повинна запровадити еквівалентну європейській систему контролю за якістю та безпечністю харчової продукції. З цією метою Уряд схвалив Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави 4 (далі – Стратегія СФЗ), якою визначено графік систематичної нормативно-правової адаптації законодавства до законодавства ЄС (Розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. №228-р).

Основні зобов’язання України в рамках Стратегії включають:

• реформування системи державного контролю безпечності харчових продуктів, кормів та побічних продуктів тваринного походження відповідно до актів права ЄС;
• встановлення вимог до виробництва та обігу новітніх харчових продуктів, харчових добавок, предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
• вдосконалення законодавства про надання споживачам інформації про харчові продукти;
• реформування механізму державного регулювання виробництва та обігу кормів;
• вдосконалення законодавства про ГМО в харчових продуктах і кормах;
• вдосконалення механізму державного регулювання виробництва та обігу ветеринарних препаратів;
• перегляд максимальних рівнів залишків ветеринарних препаратів, пестицидів та агрохімікатів, а також забезпечення ефективного моніторингу за такими залишками;
• вдосконалення законодавства про здоров’я та благополуччя тварин;
• боротьба з інфекційними та іншими захворюваннями серед тварин;
• поліпшення фітосанітарного стану в Україні та забезпечення захисту здоров’я рослин.

Органи асоціації

Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації у торговельному складі.

Відповідальні органи в Україні

• Держпродспоживслужба;
• Мінагрополітики;
• Міністерство охорони здоровʼя;
• Міністерство екології та природних ресурів.

Очікувані результати

• 01

  Запровадження ефективної та збалансованої системи державного контролю безпечності харчових продуктів, яка відповідає вимогам ЄС та визнається у світі.

• 02

  Підвищення загальної безпечності харчових продуктів та кормів, забезпечення захисту життя і здоров’я людей, тварин та рослин.

• 03

  Посилення захисту інтересів споживачів, в т.ч. надання споживачам належної інформації про харчові продукти.

• 04

  Створення прозорих умов ведення господарської діяльності, підвищення конкурентоспроможності українських виробників.

• 05

  Розширення доступу на ринок ЄС та вихід на нові міжнародні ринки збуту. Право експортувати на ринок ЄС - серйозна перевага на інших ринках збуту.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

На виконання статті 64 Угоди про асоціацію та Стратегії СФЗ ухвалені:

• Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” (№ 771, в редакції ЗУ № 1602 від 22.07.2014 року) чинний з вересня 2015 року.
• Закон України “Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин” (№2042 від 18.05.2017), чинний з квітня 2018 року.
• Закон України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” (№2639 від 06.12.2018) набере чинності у серпні 2019 року.
• Закон України “Про безпечність та гігієну кормів” (№2264 від 21.12.2017) набере чинності у січні 2020 р.;
• Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань ідентифікації та реєстрації тварин” (№ 1648 від 14.08.2014);
• Закон України “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” (№ 287 від 07.04.2015);
• Ухвалені зміни до Закону України “Про насіння і садивний матеріал” (№864-VIII від 08.12.2015).

Ухвалено та запроваджено

• Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з відповідного реєстру;
• Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам;
• Порядок ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл;
• Методичні рекомендації щодо процедур здійснення відбору зразків на виконання плану державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів;
• Інструкція з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней;
• Каталог кормових матеріалів;
• Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та порядку маркування та пакування партій насіння та ін.;
• Інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці;
• Забезпечено участь у європейській системі нотифікації хвороб тварин (ADNS);
• Затверджені накази Мінагрополітики про запровадження ідентифікації і реєстрації коней, овець, свиней, великої рогатої худоби.
• перелік продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах;
• перелік харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження, вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю;
• порядок проведення державного контролю потужностей, розташованих у країнах-експортерах, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України;
• порядок ведення державного реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України;
• методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів певних забруднюючих речовин у харчових продуктах для цілей державного контролю.

Впроваджуються процедури за системою НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок).

Система НАССР дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.

20 вересня 2018 року набув чинності розділ VII Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“, який завершить другий етап переходу підприємств на нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

За інформацією Мінагрополітики на початок 2018 року 426 українських підприємств вже впровадили систему НАССР, а ще 143 знаходились на стадії розробки та впровадження. В основі системи НАССР лежить оцінка небезпек, які можуть впливати на харчовий продукт у процесі його виробництва, зберігання, реалізації та використання. Метою впровадження системи НАССР є виробництво безпечних харчових продуктів для чого створюються три контрольовані етапи: попередження небезпеки, запобігання поширенню небезпеки та усунення небезпеки.

Утворено компетентний орган у сфері санітарних та фітосанітарних заходів – Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – Держпродспоживслужба (почала роботу 6 квітня 2016 р.).

Загалом за результатами 2019 року на виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію прийнято ряд важливих законів та підзаконних актів у сфері СФЗ. Так, станом на початок 2020 року вже наближено 51 % актів ЄС у сфері СФЗ.

Розширення доступу до ринку ЄС

Наслідком реалізації заходів з імплементації права ЄС в законодавство України є постійне зростання обсягів торгівлі між Україною та ЄС аграрної та харчової продукції. Україна зайняла перше місце за темпами зростання імпорту до ЄС с/г продукції (агро рік липень 2018 — липень 2019 року).

За 9 місяців 2019 року оборот торгівлі с/г товарами між Україною та ЄС збільшився на 23 % і сягнув рекордного показника у 7,5 млрд дол. США.

Згідно з щомісячним моніторинговим звітом Європейської Комісії про стан торгівлі агропродукцією, з листопада 2018 по жовтень 2019 року імпорт до ЄС с/г продукції зі США становив 12,3 млрд євро, з Бразилії — 11,7 млрд євро, з України — 7,3 млрд євро.

За 2019 рік найбільш стрімким було зростання експорту з України — 41 % (2,1 млрд євро в грошовому вираженні). За підсумками III кв. 2019 року Україна експортувала рекордні 39,8 млн тонн зернових, що на 44 % більше минулорічного показника за аналогічний період.

Позитивне сальдо склало 3,2 млрд дол. США. Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються: Нідерланди, Польща, ФРН, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія. Основні обсяги поставок до ЄС Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

• Попередній розділ
• Наступний розділ