|
Продовжуємо розвінчувати міфи навколо вступу України в ЄС
Міф: Вступ для попередніх країн ЄС був значно легшим, аніж зараз для України. Це тому, що ЄС не хоче бачити Україну членом ЄС.
Правда: По-перше, для всіх країн постсоціалістичного табору це було викликом через історичний шлях і всі трансформаційні процеси, які кожна країна проходила по-своєму.
По-друге, крайнім членом ЄС стала Хорватія у 2013 році, тобто 11 років тому і у зовсім іншому геополітичному та геоекономічному контексті – до окупації Криму і частини Донбасу і подальшого повномасштабного вторгнення рф в Україну. По-третє, сам ЄС ще у 2020 році, за 2 роки до повномасштабного вторгнення рф в Україну, затвердив нову методологію розширення. По-четверте, з кожною новою хвилею розширення право ЄС розвивається. Відповідно, кожному наступному кандидатові треба ухвалити більшу кількість актів права ЄС, аніж попередникам. Умови вступу для всіх країн-кандидатів однакові в кожний момент часу і завжди залежать від двох факторів – індивідуального прогресу кожної країни і готовності ЄС прийняти нову державу-члена. Детальніше
Міф: Вступ України до ЄС залежить від прогресу інших країн-кандидатів на вступ.
Правда: Шлях і темп кожного кандидата на вступ до ЄС індивідуальний і заснований на власному прогресі і здобутках. Про це також чітко зазначено у переговорній рамці, яку ЄС підготував для України: переговори ґрунтуватимуться на власних здобутках України, а їхній темп залежатиме від прогресу України у виконанні вимог, необхідних для набуття членства.
Більше того, після повномасштабного вторгнення рф саме Україна вивіла всю політику розширення Союзу з “глухого кута” і надала їй якісно нового імпульсу. Детальніше
|
До імітаційної сесії долучилось понад 100 учасників. Українські переговірники представили презентації за напрямками: 
Відбулось експертне обговорення щодо розробки Дорожньої карти за сферою «Реформування державного управління» в межах підготовки до перемовин про членство України в ЄС.
Єврокомісія збільшує фінансування гуманітарної допомоги для вразливих верств населення України та надає додаткові 40 млн євро напередодні зими. З них 35 млн євро призначені на гуманітарні проєкти в Україні, 5 млн — на підтримку українських біженців та громад, які їх приймають у Молдові.
Це дозволить посилити політику євроінтеграції держави в умовах повномасштабної війни та триваючого переговорного процесу щодо вступу в ЄС.
Документом передбачається врегулювання питань координації боротьби із шахрайством з коштами ЄС, а також удосконалення механізму міжвідомчої взаємодії Держаудитслужби.
Кошти від Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) передбачені в межах реалізації проєкту «HOME. Компенсація за знищене житло». Залучені кошти є першим траншем із передбачених двох етапів до кінця поточного року. 
Про це заявила Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина під час онлайн-виступу на конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення».
Про це заявила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина у великому інтерв’ю для видання Європейська Правда. Зокрема, вона розповіла про власне бачення роботи Міністерство юстиції України та його ключових завдань у найближчому майбутньому.
Тренінг відбувся у Коледжі Європи в Натоліні. На меті – підвищення рівня необхідних знань та навичок для ефективного вирішення комплексних комунікаційних завдань у процесі євроінтеграції України. Зокрема:
