Розвінчуємо топ міфи навколо вступу України в ЄС

• Війна заважає вступу України в ЄС.

Це не так. Процес вступу України до ЄС розпочався в надзвичайно трагічних для України обставинах повномасштабного вторгнення рф в Україну – країна подала заявку на вступ до ЄС на п’ятий день вторгнення, 28 лютого 2022 року. За два роки повномасштабної війни Україна подолала два ключових етапи на шляху до вступу в ЄС, які інші країни-кандидати проходили роками. Це отримання статусу кандидата на вступ в ЄС і рішення ЄС розпочати переговори про вступ. Крім того, підготовка до переговорів – етап офіційного скринінгу Єврокомісії українського законодавства на відповідність праву ЄС – вже розпочався раніше, ніж це відбувалось у інших кандидатів. Як правило, спочатку відбувалась фактичне відкриття переговорів на Першій Міжурядовій конференції, а потім Європейська Комісія розпочинала скринінг. У випадку України, скринінг розпочато у січні 2024 року, ще до фактичного відкриття переговорів – переговори розпочались Першою Міжурядовою конференцією 25 червня 2024 року.

• Статус кандидата, як і старт переговорів, нічого не означає і не гарантує – Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС вже 25 років. 

Дійсно, Туреччина і сьогодні формально є кандидатом на вступ в ЄС, цей статус ніхто не відбирав. Але нюанс полягає у тому, що, як вже зазначалось вище, переговори можуть бути зупинені як санкція за відсутність прогресу або через відкати у реформах. У випадку з Туреччиною так і сталось через відкати у реформах у сфері верховенства права, функціонування демократичних інституцій і порушення прав людини. Тому через 11 років після початку, у 2016-му переговори були фактично зупинені. Тож випадок Туреччини не є орієнтиром для України.

Більш того, орієнтиром для України не є й інші країни-кандидати на вступ в частині швидкості просування. Для того, аби впевнитись у цьому, ми підготували інфографіку про прогрес просування країни-кандидатів на вступ до ЄС. Інфографіка наочно показує, що Україна протягом двох років (2022-2023) вже пройшла ті етапи, які у країн-кандидатів із Західних Балкан через різні причини займали роки.

Виходячи з цього, прогнозуючи швидкість вступу України до ЄС, вже не можна спиратись на досвід інших країн. Єдине, що нам варто враховувати – це всі помилки і досвід як країн Західних Балкан, так і Європейського Союзу.

• Вступ України до ЄС залежить від прогресу інших країн-кандидатів на вступ.

Шлях і темп кожного кандидата на вступ до ЄС індивідуальний і заснований на власному прогресі і здобутках. Більше того, після повномасштабного вторгнення рф саме Україна вивіла всю політику розширення Союзу з “глухого кута” і надала їй якісно нового імпульсу.

• Вступ для попередніх країн ЄС був значно легшим, аніж зараз для України. Це тому, що ЄС не хоче бачити Україну членом ЄС. 

По-перше, для всіх країн постсоціалістичного табору це було викликом через історичний шлях і всі трансформаційні процеси, які кожна країна проходила по-своєму.

По-друге, крайнім членом ЄС стала Хорватія у 2013 році, тобто 11 років тому і у зовсім іншому геополітичному та геоекономічному контексті – до анексії Криму і окупації частини Донбасу і подальшого повномасштабного вторгнення рф в Україну.

По-третє, сам ЄС ще у 2020 році, за 2 роки до повномасштабного вторгнення рф в Україну, затвердив нову методологію розширення.

По-четверте, з кожною новою хвилею розширення право ЄС розвивається. Відповідно, кожному наступному кандидатові треба ухвалити більшу кількість актів права ЄС, аніж попередникам. Умови вступу для всіх країн-кандидатів однакові в кожний момент часу і завжди залежать від двох факторів – індивідуального прогресу кожної країни і готовності ЄС прийняти нову державу-члена.

• Вступ України до ЄС блокуватимуть сусіди – країни ЄС: Польща, Угорщина, Словаччина. 

Вже ухвалені рішення Європейським Союзом надати України статус кандидата, а потім відкрити переговори про членство, показують, що це не так.

Тим не менш, дуже важливим є постійна підтримка добросусідських відносин з усіма сусідами-державами ЄС і з Молдовою як країною-кандидатом на членство. Узгодження економічних інтересів, знаходження свого місця у Внутрішньому ринку ЄС під час процесу вступу в ЄС є одним із викликів, який додали всі країни-кандидати тоді і члени ЄС зараз.

• Зі вступом в ЄС Україна втратить частину суверенітету.

Ми впевнені, що саме це твердження стане ядром російської пропаганди, яка намагатиметься розповсюджувати його через начебто українські канали і голоси.

Але що саме криється під цим?

Внутрішня політика

До вступу в ЄС Україна має привести своє законодавство у відповідність до права ЄС і ефективно його виконувати у всіх секторах – про це детально вище. Тут варто лишень зазначити, що у багатьох сферах політики і норми права ЄС є передовими в світі. Відтак для України це означає лише одне – модернізацію держави, економіки та відносин у суспільстві на основі європейських цінностей – однакових і для ЄС, і для України. Це повага до гідності людини, свободи, демократії, рівності, верховенства права, прав людини та прав осіб, які належать до меншин.

Після вступу в ЄС Україна на рівних з усіма іншими державами-членами ЄС братиме участь у розробці і ухваленні всіх нових політик і норм права ЄС.

Забігаючи наперед, зазначимо, що є лише 5 сфер, правила в яких вироблятимуться виключно на рівні всіх країн-членів ЄС і є обов’язковими до виконання всіма державами-членами. Це сфери, важливі для стабільності Внутрішнього ринку ЄС:

1. митний союз,
2. правила конкуренції,
3. монетарна політика,
4. збереження морських біологічних ресурсів у рамках спільної політики у сфері рибальства,
5. спільна торгівельна політика.

У всіх інших сферах діятимуть правила, які розробляються як на рівні ЄС, так і на національному рівні у різних пропорціях.

Зовнішня політика

Готуючись до вступу в ЄС, кожна країна-кандидат має поступово узгодити всю свою зовнішню політику із зовнішньою політикою ЄС щодо третіх країн та позицій у міжнародних організаціях, а також із Спільною безпековою та оборонною політикою ЄС. Зазначимо, що у випадку України зовнішня політика на 90% вже узгоджена з ЄС. Понад те, Україна вже сьогодні фактично є учасником вироблення спільної зовнішньої політики ЄС у відповідь на російську агресію. Украіна та ЄС мають спільні цілі – відновлення миру у Європі та притягнення росіі до відповідальності за злочини.

Безпосередньо перед вступом країна-кандидат припиняє всі чинні двосторонні угоди з ЄС та всі інші міжнародні договори, які несумісні з членством в ЄС. Надалі Україна вироблятиме всю зовнішню політику спільно і на рівні з усіма державами-членами ЄС.

• Зі вступом України в ЄС всі українці виїдуть.

Свобода пересування громадян всіх країн-членів ЄС є однією із чотирьох економічних свобод ЄС — фундаментом внутрішнього ринку ЄС. Іншими трьома свободами є вільний  рух товарів, послуг та капіталу. І це буде працювати в повному обсязі на момент вступу України в ЄС.

Разом з тим, кейс України особливий і відрізняється від всіх інших країн-кандидатів. Адже у зв’язку з повномасштабною агресією рф проти України, ЄС відкрив для громадян України, які рятуються від війни, Механізм тимчасового захисту, який діє з 4 березня 2022 р. і наразі продовжено до 4 березня 2025 року. Відповідно до нього, українці тимчасово де-факто мають ті ж самі права, що і громадяни країн-членів ЄС, за винятком хіба що політичних прав таких як голосування. Це — доступ до ринку праці, можливість здобуття освіти чи професійної підготовки, визнання професійних дипломів, право на соціальне забезпечення і соціальну допомогу, медичну допомогу.

Директиву, яка активує такий механізм тимчасового захисту, ЄС ухвалив ще у 2001 році для використання у разі «масового напливу або неминучого масового припливу» людей, які потенційно могли прибути до ЄС з тодішньої Югославії через війну. Але вперше в історії ЄС механізм застосували саме для громадян України через тиждень після початку російської агресії – 4 березня 2022 р.

За даними Євростату станом на кінець лютого 2024 року в країнах ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) 4,4 млн громадян України отримали тимчасовий захист. Отже, навіть зараз, в активній фазі війни, виїхали далеко не всі серед тих, хто має таку можливість. Такі дані дозволяють робити припущення, що за умови покращення безпекової ситуації і, тим паче, початку активної фази відновлення, синхронізованого із підготовкою до вступу в ЄС, багато громадян України, навпаки, повернуться додому. Понад те, після вступу України до ЄС, до нас зможуть приїжджати жити і працювати також і громадяни країн-членів ЄС, користуючись свободами Внутрішнього ринку ЄС.

• ЄС насправді не підтримує вступ України до ЄС, бо Україна настільки бідна, що обвалить всю економіку ЄС.

Це не так. За розрахунками одного з провідних європейських аналітичних центрів Bruegel, загальна щорічна вартість інтеграції України в бюджет ЄС становитиме біля 0,13% ВВП ЄС. Це навряд чи змінить поточні позиції країн-членів ЄС – як отримувачів коштів ЄС, так і платників.

Навпаки, вступ України до ЄС сприятиме збільшенню загального ВВП ЄС через торгівлю, прямі іноземні інвестиції, збільшення рівня зайнятості, виробництва та податкових надходжень в ЄС. Також вступ України до ЄС сприятиме збільшенню рівня енергетичної безпеки ЄС та досягненню цілей Європейського Зеленого Курсу (економічної політики ЄС спрямованої на подолання світової кліматичної кризи).

• Вступ України до ЄС обвалить українську економіку.

Знову ні. Українську економіку обвалила повномасштабна агресія росії. Згідно «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)» Уряду України, Групи Світового банку, Європейської Комісії та ООН, оцінка реального ВВП України за 2023 рік складає 73% від реального ВВП України 2021 року. Простими словами, українська економіка впала на третину через агресію рф. Станом на 31 грудня 2023 р. загальна вартість відбудови та відновлення в Україні оцінювалась на рівні 486 млрд дол. США впродовж наступного десятиліття – цифра, яка приблизно в 2,8 рази перевищувала прогнозований номінальний ВВП України на 2023 рік.

І навпаки, підготовка до вступу в ЄС стане суттєвим сигналом для іноземних інвесторів для вкладання інвестицій в українську економіку. У останньому інфляційному звіті НБУ за січень 2024 р. зазначається, що за повільних євроінтеграційних реформ економіка України може зростати приблизно на 4% упродовж десятиліття, водночас швидка трансформація забезпечить економічне зростання на рівні близько 7%.

• Україна мусить зробити євро національною валютою, тому всі ціни різко виростуть.  

Україна братиме участь у економічному та грошовому союзі з моменту вступу в ЄС – країна має ухвалити все відповідне право ЄС до моменту вступу і вже застосовувати його на час приєднання. Але євро може стати національною валютою тільки за умови виконання необхідних умов щодо валюти (відомих як Маастрихтські критерії) і відповідної подальшої процедури ухвалення такого рішення з боку ЄС.

Для розуміння контексту зазначимо, що не всі країни-члени ЄС запровадили євро як свою національну валюту: євро використовують 20 із 27 держав-членів ЄС. Шість країн все ще користується національною валютою до моменту досягнення необхідних критеріїв:  Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія і Швеція. Сьома країна, Данія, вирішила не приєднуватись до зони євро взагалі, зберігши свою національну валюту.

Більше того, Чорногорія і Косово, які поки не є членами ЄС, використовують євро як свою національну валюту. Таке рішення є одностроннім, і вони  не є членами єврозони.