100 днів ефективності: ключові досягнення Уряду Юлії Свириденко на шляху до ЄС

24 жовтня – рівно 100 днів від початку роботи нового складу Кабінету Міністрів України під керівництвом Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Уряд та органи влади підготували та представили основні напрямки діяльності а також ключові досягнення.

Прем’єр-міністерка повідомила, що Україна в рекордні терміни завершила скринінг законодавства на відповідність до права ЄС і готується до старту переговорів про вступ до Євросоюзу.

Так, 30 вересня 2025 року Україна спільно з Європейською Комісією завершили двосторонні зустрічі в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства на відповідність acquis ЄС (праву ЄС). Під час сесії із заключним словом виступив Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Двосторонні зустрічі тривали з 8 липня 2024 року. Проведено 34 двосторонні зустрічі між Україною та Єврокомісією (загальна тривалість – 66 днів). Участь у зустрічах взяли представники понад 70 органів державної влади, зокрема Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міністерств, судової та антикорупційної сфери, правоохоронних органів, незалежних регуляторів та інших установ. У межах скринінгу за 6 переговорними Кластерами було представлено понад 700 презентацій. За цей період українська сторона надала відповіді на опитувальники Єврокомісії загальним обсягом понад 9000 сторінок.

Крім того, було залучено 12,5 млрд доларів від партнерів для підтримки держбюджету, з них 9,4 млрд доларів за механізмом ERA loan i 3,05 млрд доларів – через Ukraine Facility.

Інтеграція в Single Digital Market ЄС

Міністерство цифрової трансформації України протестувало EUDI Wallet – європейський цифровий гаманець, який надасть можливість українцям користуватися цифровими документами в ЄС, а європейці – використовуватимуть свої в Україні.

Готується проєкт постанови Кабміну щодо формування та використання електронних посвідчень ідентифікаційних даних та електронних посвідчень атрибутів за допомогою гаманця з цифровою ідентифікацією.

До 14 млн зросла кількість підписувачів, яким видано сертифікати електронних підписів без дублювання підписів. Громадяни та бізнес зможуть підписувати й приймати документи в сервісах ЄС без дублювання підписів – український КЕП працюватиме в європейських системах.

Продовження «транспортного безвізу» із ЄС до березня 2027 року

Українські та європейські перевізники і надалі зможуть працювати без спеціальних дозволів для двосторонніх і транзитних рейсів. Таким чином, Україна зберігає стабільність експорту та гарантує можливість безперешкодного імпорту критично важливих товарів.

За час дії «транспортного безвізу» автомобільний експорт та імпорт суттєво зріс. Питома ж вага торгівлі між Україною та ЄС автомобільним транспортом зросла на майже 55%.

Добудовано першу євроколію та відкрили нові маршрути до європейських країн

Вперше в сучасній історії України збудувано з нуля 22 км євроколії стандарту 1435 мм між Чопом та Ужгородом. Ужгород став першим обласним центром із прямим залізничним сполученням із країнами ЄС. Уже з вересня курсують поїзди до Братислави, Кошице, Будапешта та Відня.

Також запустили новий маршрут Київ – Бухарест. Новий поїзд курсує щодня за маршрутом Київ – Бухарест через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський. Прикордонний контроль відбуватиметься у містах Велчинець та Унгени.

Санкції та посилення міжнародного тиску на росію

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга проінформував, зокрема, про такі кроки, спрямовані на досягнення справедливості для України та тиску на росію для припинення повномасштабної війни:

• перші санкції проти російської нафтогазової індустрії від нової адміністрації США, а також потужний 19-й пакет санкцій від ЄС;
• Європейський Союз оголосив про 10 млн євро першого внеску в запуск Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України;
• знерухомлені активи рф: ЄС опрацьовує репараційний кредит, який допоможе спрямувати знерухомлені російські активи на підтримку України.

Реформа митниці 

Міністерство фінансів повідомило про підготовку проєкту нового Митного кодексу України на основі законодавства ЄС, який підтримано Урядом і надіслано на офіційну оцінку Європейській Комісії. Створено робочу групу для консультацій із громадськістю щодо тексту нового Кодексу.  Затверджено середньостроковий план заходів із досягнення цілей реформування митних органів у межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Розпочато відкритий конкурс на посаду керівника Держмитслужби. Урядом затверджено склад конкурсної комісії, якою оприлюднено графік відбору та проєкт Регламенту роботи.

Військовий «митний безвіз» розширено для всіх Сил Оборони. Рішення спрямоване на вдосконалення митних процедур під час переміщення військової техніки та інших товарів у контексті міжнародного співробітництва, зокрема, з державами — членами ЄС та НАТО.

Гармонізація бухгалтерського обліку та аудиту із законодавством ЄС

Уряд ухвалив законопроєкти щодо запровадження звітності зі сталого розвитку (ESG/ESRS) та надання впевненості щодо такої звітності.  Розробка та прийняття зазначених законів України є ключовими цілями Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку та важливою складовою гармонізації  бухобліку та аудиту з законодавством і стандартами ЄС.

Гармонізація фінансового моніторингу зі стандартами ЄС та приєднання до SEPA

Підготовлено пакет законопроєктів для приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це дозволить громадянам і бізнесу здійснювати міжнародні перекази у євро швидко, без додаткових комісій і за єдиними правилами ЄС. Також законопроєкти дозволять оновити законодавство у сфері протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму відповідно до стандартів ЄС та FATF.

Cкасовано частину тарифів та збільшили квоти на експорт аграрної продукції до ЄС

Рішення фактично відкриває новий етап у функціонуванні зони вільної торгівлі з ЄС. Це – перший спільний крок після кількох років односторонніх преференцій ЄС (2022–2025), що переводить торговельну взаємодію у сталий договірний формат.

Документ

• скасовує або зменшує ввізні мита та збільшує квоти на українські товари. Тепер вони будуть визначені та викладені у новому Додатку I-E, що буде включено до Угоди та становитиме її невід’ємну частину;
• встановлює обсяг тарифних квот до кінця 2025 року – сім дванадцятих від оновлених річних квот за виключенням обʼєму, що був проекспортований з 6 червня 2025 року до моменту набрання чинності оновленого режиму торгівлі;
• передбачає повторну оцінку у 2028 році, щоб проаналізувати, наскільки рівень лібералізації відповідає розвитку торговельних відносин, прогресу імплементації сільськогосподарських стандартів ЄС до українського законодавства.

Рішення набирає чинності 29 жовтня 2025 року.

Це лише частина результатів, яких досяг Уряд за перші сто днів. Детальніше про ініціативи та зміни – на Урядовому порталі.