Україна на шляху до COP30: спільна відповідь держави, бізнесу, науки та громадянського суспільства
27.10.2025
21 жовтня у Києві відбувся захід «Кліматичні досягнення України — на шляху до COP30». Захід організовано Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки проєктів IKI Interface та PAABS (GIZ) у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
На панелі, присвяченій підготовці України до COP30 у Белені, учасники окреслили головний підхід: замість «папок із документами» — системна робота з вимірюваними результатами, що вже триває протягом року. Делегація формуватиметься як «командна гра» держави, бізнесу, науковців, громадського сектору та міжнародних партнерів. Мета — показати зроблене, домовитися про наступні кроки та залучити партнерства і фінансування під конкретні проєкти.
На панелі наголосили: Україна паралельно рухає кілька ключових треків — запуск і публічну ко-розробку моделі системи торгівлі викидами (ETS) із бізнесом, підготовку до реалізації механізмів статті 6 Паризької угоди, а також широкий блок комунікації з міжнародними фінансовими організаціями. Підхід передбачає швидкість, якість і постійне вимірювання впливу політик. COP30 розглядається як щорічний «екзамен»: що зроблено, чого бракує і які плани на наступний період.
Окремий акцент — український павільйон у Белені. Попри скромніші площі цього року, команда готує насичену програму з понад двома десятками подій і яскраву експозиційну ідею «капсули часу», що протиставляє руйнування та відновлення. П’ять тематичних блоків, які транслюватиме Україна: війна й клімат (включно з методиками фіксації збитків і юридичними інструментами), оновлення кліматичної політики та результати попри війну, продовольча безпека, зважене (зелено-енергетичне) відновлення та інновації/стартапи.
Представники ООН і ПРООН підкреслили: глобальний енергетичний перехід прискорюється, а економічне зростання дедалі більше «відв’язується» від викидів. Для України це означає можливість «стрибка» — прискорене впровадження енергоефективності, децентралізації та чистої генерації як елементів і кліматичної, і енергетичної безпеки. Звучала також спільна орієнтація ЄС і України на оновлені НВВ із горизонтом до 2035 року й кліматичною нейтральністю до 2050-го, а перший Дворічний прозорий звіт України названо сильним сигналом технічної спроможності й політичної волі.
Голова Держлісагентства наголосив, що цьогоріч Україна на СОР буде представлена в новому статусі, який отримала від Єврокомісії у травні цього року – країна з низьким рівнем ризиків у сфері експорту деревини.
«Це визнання успішності наших реформ лісової галузі, зокрема інституційної реформи, яка ще триває. Але вже зараз ми досягли позитивних змін», – сказав Віктор Смаль.
«Надихає те, що попри російську агресію Україна реалізовує Паризьку угоду й надалі. (…) Це важливий сигнал для міжнародної спільноти: відданість, прозорість та міжнародна співпраця можуть перемагати навіть у кризових умовах. Участь України у COP30 — це не лише символічний крок, а й потужна заява на захист багатосторонності та глобального кліматичного управління», — каже директорка проєкту PAABS (GIZ) Даніела Гьолер.
Блок «війна та клімат» наповнюється конкретикою: Україна просуватиме інтеграцію «кліматичної» складової до міжнародних механізмів відшкодування збитків і водночас продовжить національні рішення для фіксації та валідації даних. Окремо акцентовано на темі адаптації: формування глобальних індикаторів прогресу важливе для подальшої інтеграції їх у національні, секторальні та регіональні стратегії.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль презентував результати реформи галузі та плани співпраці. Єврокомісія визнала Україну країною з низьким ризиком у сфері експорту деревини; впроваджено цифрову простежуваність та перехід до біржової торгівлі; попри втрату частини лісового фонду через окупацію та мінування, фінансові показники галузі істотно зросли. Україна відмовляється від суцільних рубок у Карпатах і переходить до «наближеного до природи» лісівництва, розвиває закрито-кореневе лісорозведення та системно зберігає самозаліснені землі. На COP30 будуть винесені дві флагманські пропозиції: дистанційне розмінування лісів із залученням сучасної техніки та механізм компенсацій громадам за збереження самозаліснених територій — із пошуком «зелених фінансів» під ці рішення.
Бізнес наголосив: відновлювана енергетика й системи накопичення — це не лише про клімат, а й про національну безпеку. Наведені приклади будівництва ВДЕ-проєктів у воєнний час та запуску великої системи зберігання енергії демонструють практичність інвестицій уже зараз, а не «після перемоги». Саме на полях COP укладаються партнерства, що знімають ризики та відкривають фінансування під такі проєкти.
Громадянське суспільство вкотре підтвердило свою роль «моста» між офіційним процесом і міжнародними стейкхолдерами. Попри обмеження на акції в зоні COP, НУО зосереджуються на експертній участі в перемовинах, адвокації позицій України, координації з урядом і донесенні до світу українських рішень — від методик підрахунку збитків до кейсів місцевого зеленого відновлення.
Загальний висновок панелі: присутність України на COP30 буде змістовною й прагматичною. Україна везе не «плани заради планів», а набір перевірених інструментів і проєктів, що потребують партнерства, технологій та капіталу. У фокусі — синергія держави, бізнесу, науки, громад і міжнародних організацій, яка перетворює щорічну конференцію на майданчик рішень для відновлення, безпеки та довгострокової кліматичної стійкості.
