Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний законопроєкт про лобіювання

Сьогодні, 23 лютого, Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний Закон про лобіювання ( р. №10337).

Мета Закону – запровадження регулювання лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, взаємодії посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, механізмів контролю за лобістською діяльністю.

Документ розроблено Національним агентством з питань запобігання корупції та доопрацьовано з врахуванням пропозицій громадськості за координації Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.

Робота з доопрацювання законопроєкту до другого читання (в межах робочої групи при профільному Комітеті ВРУ з питань правової політики) відбувалася за активної участі представників громадянського суспільства та фахівців, які працюють у сфері адвокації та лобіювання, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ.

«Із ухваленням закону про лобіювання ми своє “домашнє завдання” повністю виконали на цьому етапі. Дуже вдячна народним депутатам, які підтримали ці євроінтеграційні зміни. Очікуємо рішення ЄС, щоб безпередньо розпочати переговори про вступ України до ЄС», –  зазначила Ольга Стефанішина.

Ухвалення законодавства про лобіювання передбачено Законом України «Про правотворчу діяльність», Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки, Планом заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), який був схвалений Урядом у 2021 році та актуалізований у вересні 2023 року.

Крім того, запровадження правил взаємодії народних депутатів з лобістами та іншими третіми сторонами, які намагаються впливати на законодавчий процес, рекомендовано Україні Рекомендацією 9 проміжного звіту GRECO «Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів» від 24 березня 2023 року.

Закон, текст якого попередньо отримав позитивну оцінку експертів Європейської Комісії:

• Визначає термінологію у сфері лобіювання, а також, що не є лобіюванням.
• Вводить поняття «комерційного інтересу» для цілей лобіювання як ознаки саме лобістської діяльності. Такий підхід забезпечує, щоб громадські організації, які займаються адвокацією законодавства з метою відстоювання суспільних інтересів і без мети отримання прибутку, не підпадали під дію цього закону. Також це дозволяє вивести з-під сфери дії закону права громадян на участь у державному житті. Підхід, при якому регулювання лобістської діяльності не має порушувати демократичне право громадян на висловлення своєї думки, відповідає міжнародним стандартам.
• Формулює принципи лобіювання: законність, прозорість, підзвітність, відповідальність, професійність та етичність лобіювання. Відповідно до них, Уряд має затвердити Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання після проведення публічних консультацій з суб’єктами лобіювання та іншими заінтересованими сторонам. Це також є одним із ключових міжнародних стандартів.
• Окреслює права та обов’язки суб’єктів лобіювання, права та обов’язки об’єкта  лобіювання, методи лобіювання.
• Передбачає створення Реєстру прозорості для забезпечення механізму контролю за лобістською діяльністю. Держателем та адміністратором Реєстру визначається  Національне агентство з питань запобігання корупції. Доступ до Реєстру прозорості визначається як відкритий і безкоштовний.
• Визначає зміст договору лобіювання, зокрема його предмет та істотні умови.
• Визначає зміст та строки подання звітності суб’єктами лобіювання.
• Забороняє встановлення розміру винагороди суб’єкта лобіювання в залежності від результатів лобіювання. Це також було однією з рекомендацій ЄК до законопроєкту.
• Визначає перелік осіб (фізичних та юридичних), які не можуть бути суб’єктами лобіювання, зокрема медіа, політичні партії, релігійні організації.
• Передбачає можливість призупинення статусу суб’єкта лобіювання.
• Визначає процедури перегляду рішення компетентного органу про припинення статусу суб’єкта лобіювання.
• Визначає механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

До створення Реєстру буде залучено кошти міжнародної технічної допомоги.