Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про доброчесне лобіювання у першому читанні

Сьогодні, 10 січня, Верховна Рада України ухвалила урядовий євроінтеграційний законопроєкт №10337 про доброчесне лобіювання у першому читанні. 

Мета законопроєкту – забезпечення нормативно-правового регулювання лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, взаємодії посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, механізмів контролю за лобістською діяльністю.

Законопроєкт розроблено Національним агенством з питань запобігання корупції та доопрацьовано з врахуванням пропозицій громадськості за координації Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

«Ухвалення закону про доброчесне лобіювання як частини урядового антиолігархічного плану дій – це останній четвертий додатковий крок, визначений Єврокомісією у Пакеті розширення від 8 листопада 2023 року. Це важливий елемент для посилення прозорості ухвалення чи неухвалення певних рішень, створення прозорого ринку послуг лобіювання відповідно до міжнародних стандартів. Дякую народним депутатам за підтримку законопроєкту у першому читанні», – відмічає Ольга Стефанішина. 

Ухвалення законопроєкту передбачено Законом України «Про правотворчу діяльність», Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки, Планом заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), який був схвалений Урядом у 2021 році та актуалізований у вересні 2023 року. 

Крім того, запровадження правил взаємодії народних депутатів з лобістами та іншими третіми сторонами, які намагаються впливати на законодавчий процес, рекомендовано Україні Рекомендацією 9 проміжного звіту GRECO «Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів» від 24 березня 2023 року.

Законопроєкт передбачає: 

• Визначення термінології у сфері лобіювання, зокрема розмежування лобіювання та адвокації, а також визначення, що не є лобіюванням. Такий підхід забезпечує, щоб громадські організації, які займаються адвокацією законодавства з метою відстоювання суспільних інтересів і без мети отримання прибутку, не підпадали під дію цього Закону. Також це дозволяє вивести з-під сфери дії Закону гарантовані Конституцією України права громадян на участь у державному житті. Це відповідає міжнародним стандартам, коли правове регулювання лобістської діяльності не має порушувати демократичне право громадян на висловлення своєї думки.
• Визначення принципів здійснення лобіювання, а саме законність, прозорість, підзвітність, відповідальність, професійність та етичність лобіювання. Відповідно до них, Уряд має затвердити Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання після проведення публічних консультацій з суб’єктами лобіювання та іншими заінтересованими сторонам. Важливо, що це також є одним із ключових міжнародних стандартів.
• Права та обов’язки суб’єктів лобіювання та методи впливу.
• Створення Реєстру прозорості, який, серед іншого, забезпечить прозорий механізм контролю за лобістською діяльністю. Держателем та адміністратором Реєстру пропонується визначити Національне агентство з питань запобігання корупції. Доступ до Реєстру прозорості визначається як відкритий і безкоштовний.
• Механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

До створення Реєстру буде залучено кошти міжнародної технічної допомоги.