Від відновлення до готовності: інвестиції мають допомагати українському бізнесу готуватися до Єдиного ринку ЄС

Фінансування відновлення України має не лише допомагати відбудовувати зруйноване війною, а й наближати країну до членства в Європейському Союзі. Саме ця думка стала ключовою під час воркшопу «Від відновлення до готовності: як інвестиції в приватний сектор України можуть сприяти вступу країни до ЄС», який Офіс Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України організував спільно з Програмою Ukraine2EU  у межах Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.

Відкриваючи дискусію, модераторка заходу, головна кореспондентка Politico з питань ЄС Зоя Шефталович, окреслила ключове питання, яке сьогодні стоїть перед урядовцями та бізнесом: якщо мільярди євро вже допомогли українським компаніям вистояти в умовах війни, чи допомагають ці інвестиції також підготуватися до успішної роботи на Єдиному ринку ЄС?

Воркшоп розпочався з презентації висновків проєкту «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію». Радниця Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторія Лобунь зазначила, що дискусії та дослідження, які охопили понад 600 компаній, виявили системний запит бізнесу:

«Бізнес прагне краще зрозуміти, що на практиці означає європейська інтеграція, до чого потрібно готуватися, як саме це робити та скільки це коштуватиме. Саме цей запит на практичні знання став причиною запуску Регіональних діалогів. Водночас уряд не може самостійно відповісти на всі ці питання. Потрібна участь бізнес-асоціацій та галузевих експертів, які допоможуть пояснити вимоги та супроводжуватимуть компанії в процесі підготовки».

Вікторія Лобунь також представила дані, які демонструють масштаб викликів для українського бізнесу. Лише в аграрному секторі 83% компаній назвали брак доступу до фінансування головною перешкодою для виконання вимог ЄС, тоді як лише 3% повідомили, що вже повністю відповідають цим вимогам і не потребують додаткових інвестицій. Водночас лише 13% респондентів зазначили, що повністю розуміють, що означатиме вступ України до ЄС для їхнього бізнесу.

Представник Європейської Комісії, керівник Рамкової програми інвестицій в Україну Генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST) Габріель Бланк наголосив, що підготовка українського бізнесу до роботи на Єдиному ринку вже триває завдяки кільком взаємодоповнювальним механізмам. Ринкові можливості, доступ до фінансування та поступове впровадження законодавства ЄС створюють стимули для модернізації бізнесу відповідно до стандартів Європейського Союзу.

«Ми поєднуємо кредити та гранти, щоб підтримати компанії, які готові зробити більше. Підприємства, що інвестують у більш екологічні технології або модернізуються відповідно до стандартів ЄС, можуть отримати гранти, які покривають частину інвестиційних витрат. Такий інструмент стимулює бізнес впроваджувати технології, сумісні з вимогами ЄС. Важливою є і співпраця європейських компаній з українським бізнесом. Вони приносять із собою не лише інвестиції, а й знання про те, як працювати на Єдиному ринку”.

Керівниця програми Ukraine2EU Манте Макаускайте наголосила, що готовність бізнесу до європейської інтеграції починається з усвідомлення того, що цей процес уже не є віддаленою перспективою.

«Віцепрем’єр-міністр чітко окреслив: стандарти ЄС поступово стануть реальністю в Україні. Бізнесу потрібно готуватися вже зараз, а державні інституції та міжнародні партнери готові його в цьому підтримати».

За її словами, ініціатива «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» була започаткована не лише для того, щоб донести цей меседж до підприємців, а й для створення постійного майданчика для діалогу з бізнесом у різних секторах економіки. Водночас Манте Макаускайте застерегла, що надмірна кількість додаткових вимог може ускладнити доступ бізнесу до фінансування відновлення. Вона також підкреслила, що розвиток партнерств між українськими та європейськими компаніями є одним із найефективніших способів підготувати бізнес до роботи на Єдиному ринку ЄС.

Посол з особливих доручень з питань координації відновлення та відбудови України Міністерства закордонних справ Литви Даріус Скусевічюс зазначив:

«Понад половина критеріїв членства в ЄС стосується саме економічних змін, наближення законодавства та готовності працювати на Єдиному ринку. Тому все, що ми робимо через фінансові інструменти та партнерства між українськими й європейськими компаніями, наближає Україну до Європейського Союзу».

Під час воркшопу Даріус Скусевічюс також представив нову двосторонню Програму українсько-литовських бізнес-партнерств, започатковану урядами Литви та України в межах Ukraine Recovery Conference 2026. Її мета –  допомогти українським і литовським компаніям перетворювати партнерські ідеї на інвестиційні проєкти, пілотні рішення та довгострокову співпрацю. Бюджет програми становить 1 млн євро та охопить сфери енергетичної стійкості, цифровізації, виробництва, інфраструктури, логістики, інновацій і розвитку людського капіталу.. Окрім підтримки відновлення, програма має на меті інтегрувати українські компанії до європейських ланцюгів створення вартості та допомогти їм підготуватися до роботи на Єдиному ринку ЄС.

Коментуючи роль міжнародних фінансових інституцій, директор з міжнародних партнерств Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) Кароль Тофіль зазначив, що однією з найбільших проблем залишається недостатній рівень підготовки українських компаній — насамперед малого та середнього бізнесу — до роботи з європейськими та міжнародними  фінансовими інституціями. Зокрема, це стосується якості фінансової документації, корпоративного управління та рівня прозорості, яких очікують міжнародні інвестори.

«Компанії часто мають сильні ідеї, але ці ідеї потребують ретельнішої підготовки проєктів. Чіткі фінансові моделі, прозора корпоративна структура та надійна фінансова звітність є необхідними умовами, щоб проєкт став інвестиційно привабливим. Насамперед ідеться про розвиток спроможності. Поряд із фінансуванням ми маємо допомагати компаніям готувати проєкти, які відповідатимуть вимогам інвесторів і стандартам ЄС».

Заступниця голови представництва Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в Україні Леся Кузьменко розповіла про те, як міжнародні фінансові інституції адаптують свої інструменти підтримки до потреб українського бізнесу. Серед прикладів вона згадала ініціативу ЄБРР, започатковану цього року, яка допомагає підприємствам агросектору готуватися до вступу України до ЄС.

«Ми створюємо цілу екосистему підтримки. Поряд із кредитуванням пропонуємо гранти, технічну допомогу та програми розвитку спроможності. Зараз ми запускаємо нову програму технічної допомоги разом із галузевими асоціаціями в Україні, щоб допомогти їм сформувати необхідну експертизу та пояснювати своїм членам, що означає європейська інтеграція на практиці. Ми також реалізуємо через комерційні банки програми розподілу ризиків, орієнтовані на малий і середній бізнес. Такі компанії можуть отримувати компенсацію частини витрат за підтримки ЄС. Крім того, ми започаткували власну програму підтримки стійкості та конкурентоспроможності українського бізнесу».

Учасники дискусії наголосили, що, окрім фінансової підтримки, не менш важливим чинником для підготовки українського бізнесу до роботи на Єдиному ринку є розвиток партнерств із компаніями держав-членів ЄС. Польща вже сьогодні є одним із найпоказовіших прикладів такої співпраці. Як зазначила модераторка заходу Зоя Шефталович, кожна четверта іноземна компанія, зареєстрована в Польщі, має українське походження, а загалом у країні працює майже 27 тисяч компаній з українським капіталом. Це найбільша група іноземних компаній на польському ринку.

Директор департаменту міжнародного співробітництва асоціації «Роботодавці Польщі» Мачей Легутко наголосив, що українці вже сьогодні роблять вагомий внесок у розвиток польської економіки.

«Бізнес-асоціації відіграють важливу роль у цьому контексті — у процесі підготовки України до вступу в ЄС. Оскільки “Роботодавці Польщі” є найбільшою і найстарішою бізнес-асоціацією в Польщі, що об’єднує понад 15 000 компаній, ми бачимо, що допомагаємо будувати довіру між Польщею та Україною через бізнес. Інше важливе завдання — допомагати українським бізнес-асоціаціям приєднуватися до бізнес-асоціацій на рівні ЄС».

Учасники воркшопу також відзначили, що розширення доступу бізнесу до фінансування потребує не лише нових фінансових інструментів. Не менш важливими є розвиток консультаційної підтримки, краща поінформованість про наявні можливості фінансування, а також тісніша взаємодія між урядами, бізнес-асоціаціями та міжнародними фінансовими інституціями. Це дозволить скористатися можливостями відновлення та європейської інтеграції не тільки великим експортерам, а й середнім виробникам і невеликим регіональним компаніям, які працюють на внутрішньому ринку.

Директорка зі стратегічного розвитку міжнародних ринків, регуляторної політики та взаємодії з органами влади компанії «Епіцентр К» Катерина Гаврись зазначила, що для українського бізнесу питання сьогодні полягає не у виборі між відновленням і європейською інтеграцією, а в тому, як поєднати ці два процеси.

«Інвестиції є критично важливими для бізнесу, особливо в умовах війни. Вони потрібні компаніям незалежно від їхнього розміру. І саме процес відновлення відкриває можливість для модернізації».

Підсумовуючи дискусію, Вікторія Лобунь наголосила, що відновлення України та її європейська інтеграція не повинні розглядатися як два окремі напрями державної політики.

«Кожна інвестиція, яка сьогодні надходить в Україну, має одночасно зміцнювати нашу економіку та наближати нас до європейської інтеграції. Ми не повинні розділяти фінансування на кошти для відновлення і кошти для вступу до ЄС — ці цілі мають реалізовуватися одночасно».