Ольга Стефанішина 5 років на посаді Віцепремʼєрки: головні здобутки

Сьогодні – 5 років, як Верховна Рада України призначила Ольгу Стефанішину Віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 5 років щоденної клопіткої праці, аби Україна стала повноправною частиною європейської та євроатлантичної спільноти.

Від перегляду Угоди про асоціацію для більш вигідних умов для українського бізнесу до подання заявки на членство в ЄС та переговорів про вступ. Від впровадження стандартів й підходів НАТО до створення Ради Україна – НАТО для стратегічної взаємодії з Альянсом та створення першого Спільного Центру НАТО-Україна. Чимало з цих речей було вперше, формуючи основу лідерства України як держави. Спільно з командою УО, колегами з Уряду, Парламенту, Офісу Президента, громадянським суспільством вдалося закласти міцний фундамент для незворотності європейського та євроатлантичного курсу України. А з вересня 2024-го команда Віцепрем’єр поповнилася потужним колективом Міністерства юстиції, що дозволяє ефективно розробляти необхідні рішення для нашого вступу до ЄС.

Пропонуємо разом згадати цей шлях лідерства, дипломатії, праці на результат, стійкості й непохитної віри в Україну та її успішне майбутнє.

Впродож 5 років, під координацією та лідерством Віцепремʼєр-міністерки: 

Підписано Угоду між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір (“відкрите небо”).

Розпочато перегляд Угоди про асоціацію з ЄС. Вперше презентовано урядовий звіт про досягнення цілей Угоди, що заклав основу для заявки України на членство в ЄС.

Схвалено Стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року. Затверджено План облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки, що посилило безпеку та комфорт перетину кордону.

Започатковано постійний формат діалогу для синхронізації української та європейської кліматичних політик.  Україна стала першою країною серед партнерів ЄС, що провела консультації з Єврокомісією до ухвалення Регламенту про CBAM. Завдяки цьому вдалося включити  до документу положення, що враховують та захищають економічні інтереси України. Розроблено Стратегію комунікації європейської інтеграції до 2026 року, запущено масштабні інфоркампанії EUКраїна та EmbraceUkraine. Завдяки злагодженій роботі майже 40 державних органів вдалося охопити понад 15 млн українців, а діджитал-складова кампанії забезпечила близько 11 млн унікальних контактів.

Україна приєдналася до європейської енергетичної мережі ENTSO-E.

У розпал повномасштабного вторгнення росії, Україна подала заявку на вступ до ЄС. Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус країни-кандидата за умови виконання пакету реформ. Європейська Рада ухвалила історичне рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. На шляху до початку перемовин:

• Ухвалено нову процедуру відбору суддів КСУ;
• Перезавантажено ключові органи судової системи — ВРП та ВККС;
• Посилено боротьбу з корупцією;
• Посилено боротьбу з відмиванням коштів за стандартами FATF;
• Виконано рекомендацію щодо антиолігархічного закону;
• Створення медіа ринку і реклами відповідно до норм ЄС;
• Ухвалено нове рамкове законодавство, розроблено державну програму для реалізації прав національних спільнот;
• Розроблено комплексний стратегічний план та реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки.
• Україна повноцінно приєдналася до програм: «Цифрова Європа», «Єдиний ринок», механізм «Сполучення Європи», ЄC LIFE, «Митниця» та «Fiscalis».

Опубліковано перший Звіт про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2023 року, де рекомендовано розпочати переговори про вступ України до ЄС.

Україна – перша держава, що провела селф-скринінг ще до початку офіційного скринінгу Єврокомісії. Це дозволило визначити стан адаптації законодавства України до права ЄС, виявити невідповідності та прогалини, які необхідно усунути під час переговорів та підготовки до вступу в ЄС. 14 грудня, у день історичного засідання Європейської Ради, Україна оприлюднила результати селф-скринінгу.

Адвокація нон-стоп у країнах-членах ЄС щодо відкриття перемовин.

25 червня 2024 року, на Першій міжурядовій конференції Україна-ЄС офіційно розпочали переговори про членство.

Розпочато та триває скринінг українського законодавства на відповідність європейському. Відбулось вже понад 25 раундів двосторонніх сесій з Єврокомісією в межах процесу скринінгу. Повністю завершено скринінг за 3 з 6 переговорних Кластерів.

Створено унікальну переговорну архітектуру для підготовки до членства із залученням представників Парламенту, громадськості, бізнесу, науковців, аналітичних кіл, тощо. Залучено понад 3500 фахівців.

Другий  Звіт по Україні у межах Пакета розширення ЄС 2024: відзначено досягнення України та надано рекомендацію відкрити переговорні Кластери якомога раніше у 2025 році.

Розроблено та затверджено Дорожні карти реформ у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Затверджено План заходів щодо захисту прав національних меншин.

Підписано Меморандуми про співробітництво на шляху до ЄС з Молдовою, Північною Македонією, та Албанією.

Виконано 81% зобовʼязань за Угодою про асоціацію. В 11 з 24 сфер Угоди про асоціацію рівень виконання зобов’язань сягнув понад 90%.

У рекордні строки Україна виконала всі необхідні передумови для відкриття першого, другого та шостого Кластерів  в межах переговорів про вступ.

На шляху євроатлантичної інтеграції:

Україна отримала статус Партнера НАТО з розширеними можливостями, що гарантує пріоритетний доступ до набору інструментів оперативної сумісності НАТО, таких як навчання, тренування, обмін інформацією і спільна обізнаність.

Затверджено нову Стратегію національної безпеки України, що передбачає розвиток особливого партнерства з НАТО для досягнення членства в Альянсі.

Відбулись наймасштабніші Командно-штабні навчання з НАТО з питань національної стійкості та  протидії гібридним загрозам у Чорному морі.

Україну вперше долучено до формування Стратегічної концепції НАТО.

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО.

На Саміті у Вільнюсі 2023 лідери ухвалили рішення, що Україна стане членом НАТО “без Плану дій щодо членства”, коли будуть виконані відповідні умови.

Засновано Раду Україна – НАТО – формат, де Україна і союзники зустрічаються на рівних і спільно ухвалюють рішення.

Україна долучилась до діяльності двох центрів передового досвіду НАТО – з колективної кібероборони (м. Таллінн) та енергетичної безпеки (м. Вільнюс).

Адаптована Річна національна програма стала дієвим механізмом для впровадження стандартів НАТО в Україні.

Запущено ініціативу НАТО з питань безпекової допомоги та підготовки сил для України (NSATU).

Запущено повноцінну реалізацію довго- та середньострокових флагманських проєктів Комплексного пакету допомоги НАТО для України.

Виконано більше 40 короткострокових проєктів в межах Комплексного Пакету допомоги НАТО: невідкладні медичні потреби, телекомунікації, елементи протиповітряної оборони, запасні частини до енергетичної інфраструктури.

Завершено Стратегічний огляд системи оборонних закупівель України.

Погоджено Дорожню карту взаємосумісності з НАТО, як практичний інструмент адаптації України до спільного оборонного планування Альянсу.

Саміт НАТО у Вашингтоні 2024 закріпив незворотність шляху України до членства в Альянсі.

Запущено перший Спільний Центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC).

У межах досягнення гендерної рівності:

Затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року.

Ухвалено Концепцію комунікацій у сфері гендерної рівності на період до 2025.

У 2022 році схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та операційний план її реалізації.

Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).

У 2024 році вперше розраховано, а в 2025-у році – представлено Індекс гендерної рівності в Україні відповідно до методології ЄС.

У 2023 році створено Платформу забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Започатковано міжнародний Альянс за гендерно-чутливе та інклюзивне відновлення.

Запущено  Платформу допомоги врятованим для підтримки постраждалих  від насильства під час війни.

Створено  Центри допомоги врятованих по всій території України – 12 стаціонарних Центрів допомоги і 3 мобільних.

Започатковано Пілотний проєкт з надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства під час війни з Глобальним Фондом уцілілих.

У 2023 році Україна приєданалася до Глобального альянсу з попередження сексуального насильства під час конфлікту (PSVI Альянс)  та перейняла головування в ньому на 2025 рік.

Віцепремʼєр-міністерка була удостоєна нагород: 

• Орден «За заслуги» III ступеня;
• Офіцерський хрест Ордену Великого князя Литовського Гедиміна;
• Liberal Award by European Liberal Forum;
• Women, Peace and Security Award by NATO Parliamentary Assembly.

Від імені Офісу Віцепремʼєрки та всієї команди дякуємо за підтримку та довіру!