Регіональні діалоги Уряду з бізнесом: обговорили практичні кроки адаптації до норм ЄС з представниками металургійної галузі

Євроінтеграція — це поступове узгодження спільних правил і стандартів, що не завжди є простим процесом для бізнесу. У цьому контексті питання регуляторних вимог ЄС до української металургії стає предметом окремої уваги. Уряд продовжує регулярний діалог з партнерами, щоб забезпечити прогнозований шлях для українських підприємств. Наприкінці квітня під час бізнес-саміту Україна – ЄС Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка провів переговори з профільними Директоратами Єврокомісії, які відповідають за торгівлю, митний союз і кліматичну політику. На порядку денному кожної зустрічі — механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та необхідність справедливих і передбачуваних умов для українського експорту в умовах війни.

Продовженням цього діалогу став круглий стіл у Києві 5 травня — де Уряд і бізнес обговорили конкретні кроки адаптації. Захід зібрав близько 50 представників підприємств галузі, державних органів, міжнародних експертів та регуляторів.

«Переважна частка в українському експорті сталі припадає на ЄС. Нас розглядають як важливого партнера. У 2022 році ЄС запровадив безпрецедентні рішення для підтримки українських виробників-експортерів, і ми цінуємо цей внесок у стійкість української економіки. Я впевнено можу сказати, що металургійна галузь уже зараз є гравцем європейського ринку. Тепер наше завдання — підготуватися до майбутнього, де Україна стає частиною цього ринку як країна-член ЄС. Попри труднощі, ми разом — держава і бізнес — маємо всі шанси успішно подолати пов’язані з євроінтеграцією виклики», — зазначив Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Разом з Тарасом Качкою у дискусії взяли участь заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький, заступник директора Департаменту промислової політики — начальник управління реального сектору економіки Михайло Малашок, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, президент «Укрметалургпром» Олександр Каленков, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, а також українські та міжнародні експерти.

«Інтеграція до європейського ринку вже відбувається на практиці, але для металургії це означає необхідність швидкої і системної адаптації до правил ЄС. Україна суттєво просунулась у гармонізації стандартів, що відкриває можливості для експорту, водночас бізнес має готуватися до повного виконання технічних вимог, сертифікації та нових правил конкуренції. Наше завдання як держави забезпечити баланс між виконанням євроінтеграційних зобов’язань і збереженням конкурентоспроможності галузі, зокрема через доступ до фінансування, розвиток інфраструктури та захист інтересів українських виробників у діалозі з ЄС», — наголосив заступник директора Департаменту промислової політики — начальник управління реального сектору економіки Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства Михайло Малашок.

Вуглецевий податок і нові квоти

Ключовим регуляторним викликом для галузі є механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який за викиди, здійснені з 1 січня 2026 року, зобов’язує виробників сплачувати «вуглецевий податок» під час експорту товарів до ЄС — що вищі викиди на виробництві, то дорожчий експорт. За даними Федерації роботодавців України, практично весь обсяг українського експорту (близько 91%), що підпадає під CBAM, припадає на металургійну продукцію.

Із липня 2026 року до цього додається ще один фактор тиску: стає можливим застосування тарифних квот до української сталі, а мита на обсяги понад квоту можуть становити 50%. Для галузі це означає подвійний тиск.

Аби зменшити фінансове навантаження від CBAM, металургійні компанії мають довести свої реальні (нижчі) викиди, пройшовши перевірку сертифікованими верифікаторами — українськими або європейськими. Під час війни це особливо складно: іноземні фахівці часто не готові здійснювати виїзні перевірки на українських підприємствах. Якщо ж замість реальних показників використовувати стандартні показники ЄС, податок автоматично стає значно вищим. Механізм визнання українських верифікаторів залишається невирішеним.

«Україна наполягає на застосуванні нульової ставки в межах механізму CBAM на початковому етапі його впровадження, з огляду на форс-мажорні обставини через війну. У цьому напрямку ми працюємо з міжнародними партнерами. Водночас триває співпраця зі шведськими та німецькими колегами зі спрощення процедур акредитації верифікаторів, а також напрацьовується механізм залучення німецьких верифікаторів для проведення робіт з верифікації в Україні та навчання наших фахівців. Це суттєво пришвидшить процес для наших промислових підприємств і збереже їхню конкурентоспроможність на ринку ЄС», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький.

Масштаб трансформації

Попри тривалу російську агресію, металургійна галузь України продовжує працювати. За даними Укрметалургпром, у 2025 році рівень завантаження виробничих потужностей сягнув 92,5%. Водночас через вплив війни номінальні виробничі потужності у порівнянні з 2022 роком скоротилися удвічі (з 16,2 до 8 млн тонн). Крім того, наразі лише 12% виробництва сталі в Україні припадає на електродугові печі — ключову технологію для «зеленої» сталі. Іншими словами, галузь працює, але технологічно не готова до нових вимог і стикається із серйозними викликами. До цього додається фінансова складова: за оцінками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, для досягнення вуглецевої нейтральності та виконання кліматичних цілей, Україні необхідно залучити €102 млрд капітальних інвестицій до 2030 року, з них 37 млрд припадає на промислове виробництво. Слід очікувати, що значна частка індустріальних інвестиційних потреб припаде саме на металургійний сектор як одну з найбільш енерго- та вуглецеємних галузей.

Водночас Україна має унікальний потенціал: за даними GMK Center, це п’яті у світі запаси магнетитової руди (5 млрд тонн) і перспектива комерційного постачання сировини для виробництва DRI (прямовідновленого заліза) у 20–25 млн тонн на рік — що є критичною складовою «зеленої» металургії.

«Ми бачимо практичну цінність таких діалогів для безпосередніх гравців української економіки. Ці заходи, які відбуваються у різних регіонах країни, є простором для напрацювання спільного бачення у доволі складних питаннях інтеграції української промисловості до ринку та регуляторного простору ЄС», — зазначив Якоб Ульріх, провідний експерт за напрямами комунікації та залучення громадянського суспільства програми Ukraine2EU.

Учасники також обговорили імплементацію Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, технічні стандарти, правила державної допомоги та жорстку міжнародну конкуренцію з виробниками з Казахстану, Індії та Китаю, де нижча вартість електроенергії і діють державні субсидії. В Україні через воєнні блекаути виробництво часто стає менш ефективним і більш «вуглецевим» — але правила ЄС не передбачають для цього винятків.

Захід організовано Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Програмою підтримки інтеграції України до ЄС Ukraine2EU.