Європейська інтеграція
Це зближення України з Євросоюзом як на рівні законів, так і на рівні правил і звичаїв, що існують у суспільстві. Її кінцевим результатом має стати вступ України до ЄС.
Головне
Європейська інтеграція: головне
Інституційний механізм ЄІ
Європейська інтеграція України
01/
Шлях до набуття статусу кандидата

У 2014 р., після Революції Гідності, Україна підписала основний стратегічний документ, який визначає відносини між Україною та Європейським Союзом – Угоду про асоціацію. Відтоді і до моменту повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 р. відносини між двома сторонами розвивались на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Угоду про асоціацію почали частково застосовувати з 2014 р., повне набрання чинності відбулось з 1 вересня 2017 р.

Згодом стабільно зростаюча підтримка громадянами України європейської інтеграції була відображена у Конституції України: у лютому 2019 року набуття повноправного членства України в ЄС закріплено у Конституції України як стратегічний курс держави.

За період з 2014 р. і до початку 2022 р. Україна виконала Угоду про асоціацію на 63%: частково імплементувала право ЄС згідно з Угодою про асоціацію, здійснила низку євроінтеграційних змін майже у всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя, приєдналась до низки ключових програм ЄС у різних сферах, активізувала участь у макрорегіональних стратегіях і транскордонних програмах ЄС.

Серед фундаментальних змін, які відбулись завдяки євроінтеграції України з 2014 року:
Запровадження Євросоюзом безвізового режиму для громадян України з 11 червня 2017 року, що уможливило вільний рух громадян на короткострокові поїздки.
Переорієнтацію у зовнішній торгівлі з росії на Євросоюз: з початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка є частиною Угоди про асоціацію, Євросоюз став ключовим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами та послугами у майже 41% від загального обсягу торгівлі України у 2021 р. Станом на кінець 2021 р. двостороння торгівля сягнула найвищого рівня з моменту набуття чинності ПВЗВТ в обсязі майже 52,4 млрд євро, що вдвічі перевищує об’єм торгівлі до запровадження ПВЗВТ у 2016 році. Понад 10 тис. українських компаній експортували свою продукцію до ЄС.

Внутрішні структурні реформи у різних сферах: початок судової реформи, посилення антикорупційного регулювання та створення окремої системи відповідних органів, реформа державного фінансування політичних партій, зміни у виборче законодавство, децентралізація, реформа публічних закупівель, реформа публічних фінансів, утворення ринку продажу сільськогосподарської землі, створення ринку газу та зміни на ринку електроенергії, запровадження європейських стандартів безпечності при виробництві харчових і нехарчових продуктів, реформа професійної освіти, створення системи донорства крові, запуск державної системи трансплантації органів та інші.

24 лютого 2022 р. росія розпочала повномасштабну агресію проти України. 28 лютого, на п’ятий день найбільшої на європейському континенті війни з часів Другої світової війни, Україна подала заявку на членство в ЄС. Цей крок став асиметричною відповіддю на загрозу існуванню України і був продиктований необхідністю зберегти всі євроінтеграційні здобутки та трансформації, які Україна впроваджувала з 2014 р.
10-11 березня 2022 р. на неформальному саміті лідерів країн-членів ЄС у Версалі Європейська Рада констатувала, що «Україна належить до нашої європейської родини» і запропонувала Європейській Комісії надати свій висновок щодо заявки України на членство в ЄС.

17 квітня 2022 р. Україна надала Європейській Комісії відповіді на першу частину опитувальника для набуття статусу кандидата в ЄС щодо відповідності політичним та економічним критеріям вступу в ЄС, а 9 травня 2022 р. – на другу частину опитувальника щодо ступеня наближення національного законодавства праву ЄС. Опитувальник та всі відповіді на нього доступні за посиланням.

17 червня 2022 р. Європейська Комісія оприлюднила Висновок щодо заявки України на членство в ЄС із рекомендацією Європейській Раді надати Україні статус кандидата на членство в ЄС, а також сімома рекомендаціями Україні, які необхідно виконати для переходу до наступного етапу – відкриття переговорів про вступ. Втілення кожної із семи рекомендацій спрямоване на розвиток України в контексті підготовки до майбутнього членства в ЄС.

23 червня 2022 р. Європейська Рада ухвалила історичне рішення надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. З цього моменту розпочався новий етап європейської інтеграції України.

02/
Підготовка України до вступу в ЄС

Після отримання статусу кандидата на членство в ЄС 23 червня 2022 р., всі гілки влади в Україні розпочали підготовку країни до вступу до Європейського Союзу в умовах триваючої повномасштабної військової агресії росії проти України.

З одного боку, Україна продовжує виконувати свої євроінтеграційні завдання, які були заплановані ще до отримання статусу кандидата: наближує національне законодавство до права ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, продовжує торговельні відносини з ЄС і секторальну інтеграцію у Внутрішній ринок ЄС, бере участь у ключових програмах ЄС.

З іншого боку, у зв’язку із набуттям статусу кандидата, перед Україною постають нові масштабні і складні завдання.
Першим короткостроковим завданням є виконання семи рекомендацій Європейської Комісії, наданих разом із статусом кандидата на вступ. Рекомендації переважно спрямовані на посилення верховенства права, зменшення рівня корупції та рівня відмивання коштів, забезпечення прав національних меншин. Їх повне виконання, позитивно оцінене Єврокомісією, є необхідною умовою для початку наступного важливого етапу – передвступних переговорів з ЄС. Крім того, виконання рекомендацій Єврокомісії матиме позитивний вплив на інтеграцію України до НАТО, адже відповідність політичним критеріям Альянсу є невід’ємною частиною майбутнього членства України в Північноатлантичному альянсі.

Наступним середньостроковим завданням є забезпечення відповідності України критеріям вступу в ЄС: Копенгагенським критеріям 1993 р., Мадридським критеріям 1995 р., Хартії Європейського Союзу про основоположні права 2000 р. у редакції Лісабонського Договору 2007 р. Відповідно до них, держава-кандидат має забезпечити стабільну роботу державних інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу та захист національних меншин; функціонування ринкової економіки, яка здатна витримати конкуренцію на ринку ЄС; мати спроможність брати на себе та ефективно виконувати зобов’язання, що випливають з членства в ЄС. Держава-кандидат також має повністю імплементувати актуальне право ЄС.

Всі ці завдання є масштабними і потребують значного посилення інституційної спроможності органів державної влади України. Складовими цього процесу є первинна оцінка стану імплементації актів права ЄС (селф-скринінг), підготовка національної програми нормативно-правового наближення до актів права ЄС, підготовка та подальша імплементація Концепції Програми інституційної підготовки України до вступу в Європейський Союз.

Зі свого боку Європейська Комісія створила окремий підрозділ, відповідальний за взаємодію з Україною, у складі Генерального директорату з політики сусідства і розширення ЄС (DG NEAR). На його базі також працює Секретаріат координаційної платформи донорів для України для цілей короткострокового відновлення під час триваючої військової агресії і середньострокового післявоєнного відновлення.

03/
Виконання Угоди про асоціацію

Одночасно із втіленням семи рекомендацій Єврокомісії, протягом всього періоду в статусі кандидата на вступ до ЄС Уряд України та Верховна Рада України зберігають високу динаміку у імплементації Угоди про асоціацію.

Так, загалом за 2022 р. ухвалено 44 євроінтеграційних закони, 6 з яких – на виконання рекомендацій Єврокомісії. Ще 32 законопроєкти було ухвалено у першому читанні.

Ухвалення євроінтеграційних законів Парламентом, а також підзаконних актів Урядом збільшило відсоток виконання Угоди про асоціацію до 75% сумарно за всі 2014-2023 рр. станом на 1 листопада 2023 р. Відсоток виконання тільки за 2023 р. уже складає 87% станом на 1 листопада 2023 р.

Найбільший сумарний прогрес за всі 2014-2023 рр. виконання Угоди з позначкою 90%+ досягнуто у таких секторах договору: 1) статистика та обмін інформацією, 2) юстиція, свобода, безпека, права людини, 3) гуманітарна політика, 4) управління державними фінансами, 5) інтелектуальна власність, 6) політичний діалог, національна безпека та оборона, 7) освіта, навчання, молодь.

04/
Участь України у програмах ЄС

23 лютого 2023 р. Україна ратифікувала Угоду з ЄС про участь у програмі «Цифрова Європа» на період 2021 – 2027 рр.. Конкурси Програми спрямовані на розвиток передових цифрових навичок, впровадження цифрових технологій на підприємствах, розбудову цифрової інфраструктури та більшу доступність цифрових послуг для громадян і державних інституцій країн-учасниць. Офіс з розвитку підприємництва та експорту визначено національним контактним пунктом програми Європейського Союзу «Цифрова Європа» 2021–2027 рр. Детально про можливості для українського бізнесу – за посиланням.

29 червня 2023 р. Україна ратифікувала Угоду з ЄС щодо участі в програмі ЄС «Єдиний ринок» 2021-2027 рр. В межах програми Україні доступна участь у двох компонентах:
1. Зміцнення конкурентоспроможності та стійкості малих і середніх підприємств. Компонент надає різні форми підтримки бізнесу, у тому числі в межах Європейської Мережі Підприємств (EEN), Еразмусу для молодих підприємців (EYE), спільних кластерних ініціатив. Можливості для українських підприємців в межах цього компоненту доступні за посиланням.
2. Створення та поширення високоякісної європейської статистики, що дозволить Україні брати участь у розширеному партнерстві між Євростатом, Статистичним бюро ЄС, національними статистичними інститутами та іншими національними статистичними органами. Компонент спрямований на розробку нової європейської статистики з використанням багатьох джерел даних, передових методів аналізу даних, смарт-систем і цифрових технологій.
Українським підприємцям доступні можливості ініціативи ЄС EU4Business.

6 червня 2023 р. Україна долучилась до європейської програми «Механізм «Сполучення Європи» (Connecting Europe Facility, CEF). Це сприятиме розвитку експортної логістики на кордоні з країнами ЄС, зокрема збільшенню пропускної здатності автомобільних та залізничних пунктів пропуску. 21 червня 2023 р. Координаційний комітет транспортного сектору Програми ЄС «Механізм «Сполучення Європи» (CEF) схвалив проєктні пропозиції для отримання співфінансування в межах програми. Станом на 1 листопада 2023 здійснюється підготовка відповідних грантових Угод для фінансування реалізації проєктів. Також до 30 січня 2024 р. здійснюється підготовка проєктних пропозиції для відбору на 2024 рік.

12 січня 2023 р. Україна ратифікувала угоду з ЄС про участь у програмі EU4Health. Це відкриває доступ до фінансування ЄС у галузі охорони здоров’я, зокрема для цілей профілактики серцево-судинних, онкологічних та інших неінфекційних захворювань. Детально про можливості програми – за посиланням.
20 вересня 2022 р. в Україні ратифіковано угоду про участь України у Програмі ЄС LIFE. Це фінансовий інструмент, який дозволяє реалізовувати проєкти у сфері циркулярної економіки та якості життя, природи та біорізноманіття, пом’якшення змін клімату, а також переходу до альтернативних джерел енергії. Можливості, доступні для українців, – за посиланням.

3 травня 2022 р. в Україні ратифіковані угоди про участь України у ключовій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021-2027) та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025). 4 жовтня 2023 р. в Україні відкрили Офіс програми «Горизонт Європа» за підтримки ЄС. Детальніше про можливості – за посиланням.

15 грудня 2021 р. ратифіковано Угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі ЄС «Креативна Європа» (2021-2027). Це відкриває можливості для розвитку українського сектору культури та креативних індустрій, розширенню співпраці між професіоналами, а також зміцненню культурних зв’язків з країнами ЄС. Детальніше про можливості – за посиланням.

Для українців доступна програма House of Europe («Дім Європи») для підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС і Великій Британії. Вона зосереджена на культурі й креативному секторі, освіті та роботі з молоддю, соціальному підприємництві, медіа. Детальніше про можливості – за посиланням.

Українцям відкритий доступ до участі у Еразмус+ – програмі ЄС у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. ЄС фінансує роботу Національного «Erasmus+» офісу в Україні, який надає детальну інформацію про можливості та допомогу. Детальніше за посиланням.
29 червня 2023 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про участь України в Програмі ЄС для співробітництва у митній сфері «Митниця». Для України як асоційованої країни доступні можливості співробітництва у розробці та експлуатації європейських електронних систем; встановлення мережі контактів за напрямками з колегами з інших країн; доступ до документів з митних питань (настанови, рекомендації, пояснення, методології); обмін знаннями та кращими практиками між працівниками митних органів країн-учасниць; дослідницька та інноваційна діяльність.

29 червня 2023 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про участь України в Програмі ЄС “Fiscalis” для співробітництва в податковій сфері. Мета програми – співробітництво між податковими адміністраціями її країн-учасниць у питаннях боротьби з податковим шахрайством, з ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням.
Крім того, проводяться консультації щодо приєднання України до Програми “Права та цінності”, Програми у сфері юстиції та Програми ЄС щодо боротьби із шахрайством.

05/
Участь України у транскордонних програмах ЄС

У листопаді 2022 р. Європейська Комісія погодила програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT, у яких бере участь Україна: «Румунія-Україна», «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Польща-Україна» та «Басейн Чорного моря» на період 2021-2027 та Дунайської регіональної програми Interreg 2021-2027.

У межах програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027» українські учасники мають можливість готувати проєктні пропозиції за пріоритетами: довкілля, здоров’я, туризм, співпраця та кордони. Загальний бюджет програми 208,2 млн євро. У серпні 2023 р. завершився перший конкурс проєктних пропозицій. Протягом першого півріччя 2023 р. відбулося два засідання Моніторингового комітету. У межах Програми для потенційних аплікантів проведено два форуми пошуку партнерів на території Польщі та 6 тренінгів в областях України щодо вимог Програми та з підготовки аплікаційної заявки.

У межах програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Румунія – Україна 2021-2027» українські учасники мають можливість готувати проектні пропозиції за пріоритетами: екологія, соціальний розвиток, кордони. Загальний бюджет програми 60,056 млн євро. Вже відбулося два засідання Моніторингового комітету. Протягом жовтня-листопада 2023 р. відбулася низка тренінгів для потенційних бенефіціарів. 3 серпня 2023 р. відкритo перший конкурс заявок на фінансування регулярних проєктів, кінцевий термін подання заявок – 4 грудня 2023 року. 29 вересня 2023 р. відкрито конкурс проєктних заявок для малих проектів, кінцевий термін подачі заявок – 8 січня 2024 року.

У межах програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021-2027» українські учасники мають можливість готувати проєктні пропозиції за пріоритетами: екологія, медицина, співпраця. Загальний бюджет програми 73,4 млн євро. Вже відбулося два засідання Моніторингового комітету. Проведено інформаційні сесії щодо інформування потенційних заявників з України про можливості фінансування в межах першого конкурсу проєктних заявок, правила прийнятності, написання бюджету та індикатори Програми. 22 вересня 2023 р. розпочався перший конкурс проєктних пропозицій.

У межах програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Басейн Чорного моря 2021-2027» українські учасники мають можливість готувати проєктні пропозиції за пріоритетами: розумні технології, екологія. Загальний бюджет програми – 72,28 млн євро. 4 липня 2023 р. завершився перший конкурс проєктних пропозицій. Протягом першого півріччя 2023 р. відбулося одне засідання Моніторингового комітету. Проведено інформаційні сесії для потенційних партнерів з України.
У межах Дунайської регіональної програми Interreg 2021-2027 українські учасники мають можливість готувати проєктні пропозиції за пріоритетами: розумніший регіон, більш зелений регіон, більш соціальний регіон, краще управління співпрацею. Бюджет програми – 268,81 млн євро. З вересня 2022 р. по червень 2023 р. відбувся відбір проєктів першого конкурсу пропозицій. У вересні 2023 р. СКМУ спільно з Органом управління Програми провів інформаційний день з метою популяризації можливостей Програми для українських учасників. 2 листопада 2023 р. розпочався другий конкурс проєктних пропозицій в межах Дунайської регіональної програми.

У червні 2023 р. Моніторинговий комітетом програми міжрегіонального співробітництва Interreg Europe ухвалив рішення про приєднання України до програми. Бюджет Програми складає 379 млн. євро. Конкурси проєктів із обміну досвідом проводяться одночасно за 6-ма пріоритетними напрямками: розумна Європа, зелена Європа, об’єднана Європа, соціально відповідальна Європа, Європа ближча до громадян, краще регіональне врядування. У жовтні 2023 р. Україна офіційно приєдналася до програми міжрегіонального співробітництва Interreg Europe.