Статус країни, яка прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, і ЄС визнає її прагнення. Цього статусу Україна набула 23 червня 2022 року.

Офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС.

В результаті скринінгу будуть визначені пріоритети ключових реформ (benchmarks) для кластеру в цілому. За результатами скринінгу Єврокомісія представить звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалить рішення про відкриття переговорного кластера. Скринінг вважається першим кроком у процесі перемовин про членство в Євросоюзі.

Щорічний стратегічний документ щодо політики розширення ЄС, який включає звіт Європейської Комісії з оцінкою прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами. Зазвичай Європейська Комісія публікує такий звіт восени кожного року.

Наприклад, останній Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року був оприлюднений 8 листопада 2023 р. та містив не лише загальну оцінку прогресу України, а й чіткі рекомендації, які повинні бути виконані протягом 2024 року (так звані “сірі бокси”). Спектр таких рекомендацій надзвичайно широкий, адже вони охоплюють політичні та економічні критерії вступу до ЄС, а також ключові 33 розділи за всіма сферами державної політики.

Прогрес у виконанні таких рекомендацій Європейської Комісії напряму впливає на просування України вперед у перемовинах та пришвидшує загальний процес вступу до ЄС. І, звісно, відповідальність за проактивність у такому процесі – завжди за державою, яка самостійно визначає, яким чином та за допомогою яких заходів досягати прогресу. Так, наприклад, в Україні було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.

Встановлює більше 350 заходів щодо виконання 142 рекомендацій Європейської Комісії та передбачає залучення більше 100 виконавців, серед яких міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні (військові) адміністрації, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

Заходи охоплюють найрізноманітніші спрямування, наприклад, розробку близько 40 законопроектів, близько 50 актів Кабінету Міністрів України, близько 70 відомчих нормативно-правових актів, супроводження близько 40 законопроєктів у Верховній Раді України, здійснення окремих політичних кроків та технічне забезпечення існуючих загальнодержавних процесів тощо.

Сукупність загальних прав і обов’язків, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС. Постійно розвивається і містить:

• зміст, принципи та політичні цілі Договорів;
• законодавство, ухвалене згідно з Договорами та прецедентне право Суду ЄС;
• декларації та резолюції, ухвалені ЄС;
• інструменти в межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки;
• міжнародні договори, укладені ЄС і між собою державами-членами у сфері діяльності ЄС.

Ще до початку офіційного скринінгу Єврокомісії, Україна провела селф-скринінг, за результатами якого презентувала Звіт проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС). Процедура дала змогу визначити стан адаптації українського законодавства до права ЄС, виявити невідповідності та прогалини, які треба усунути в межах переговорів та підготовки до вступу в Європейський Союз. Згідно звіту, наразі близько 3 тис. актів права ЄС підлягають подальшій повній та/або частковій імплементації.

Переговорні розділи – формують основу переговорів про вступ для кожної країни-кандидата. Всього є 35 розділів (поточних) переговорів про вступ відповідно до методології розширення ЄС – вони відповідають різним сферам acquis ЄС. Країни-кандидати повинні адаптувати свою адміністративну та інституційну інфраструктуру та привести національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС у цих сферах. Різні розділи переглядаються під час скринінгу acquis та регулярно оцінюються до моменту закриття кожного розділу.

Відповідно до нової методології розширення 33 розділи об’єднані у 6 кластерів, де кластер «Фундаментальні сфери» відкривається першим і закривається останнім. Розділ 34 «Інституції» та розділ 35 «Інші питання» будуть розглядатися окремо.

В межах офіційного скринінгу, сесії, під час яких фахівці Європейської Комісії пояснюють розділ за розділом, що таке acquis ЄС з погляду законодавчого узгодження та належної адміністративної спроможності.

Під час таких зустрічей країна-кандидат представляє, на якому етапі підготовки вона перебуває щодо ухвалення та імплементації законодавства ЄС за кожним переговорним розділом.

Документ, який готує Європейська Комісія за результатами двосторонніх зустрічей з країною-кандидатом, і який містить:

• оцінку рівня наближення законодавства країни-кандидата до acquis ЄС;
• оцінку того, чи озвучені країною-кандидатом плани щодо подальшого наближення є реалістичними;
• оцінку адміністративної та інституційної спроможності країни-кандидата за відповідними переговорними розділами.

Технічне завдання, яке встановлює керівні положення та принципи для переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом. Складається з трьох частин: 1) принципи, що регулюють переговори про вступ, 2) зміст переговорів і 3) процедура переговорів. Європейська Комісія розробляє проєкт переговорних рамок, країни-члени ЄС ухвалюють його, а головуюча у Раді ЄС країна представляє його на початку переговорів про вступ.

Переговори відбуваються на міжурядових конференціях між державами-членами та країною-кандидатом. Вони стосуються умов, за яких країну буде прийнято до ЄС, і зосереджені на ухваленні та імплементації acquis ЄС. Acquis розділено на кластери ( які складаються з кількох розділів/глав), кожен з яких охоплює певну сферу політики ЄС.

В результаті скринінгу, проведеного для кожного кластера, між ЄС та країною-кандидатом будуть узгоджені пріоритети для прискореної інтеграції та ключових реформ. Коли ці пріоритети будуть достатньою мірою імплементовані, кластер (що охоплює всі пов’язані з ним розділи) відкривається без подальших умов, і для кожного розділу встановлюються контрольні показники для завершення роботи. Розділи відповідного кластера оцінюються і закриваються окремо.

Переговори допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС. Вони також дозволяють ЄС підготуватися до розширення з точки зору інтеграційної спроможності. Результати переговорів вносяться до проєкту договору про приєднання після завершення переговорів за всіма розділами.

Також відома як intergovernmental conference (IGC).

У політиці розширення ЄС, міжурядовою конференцією є офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій міжурядовій конференції відбувається представлення переговорних делегацій, переговорної рамки та переговорної позиції країни-кандидата.

Для оцінки прогресу країн-кандидатів у виконанні своїх зобов’язань існує процедура моніторингу. Моніторинг здійснюється Європейською Комісією під час переговорів про вступ та протягом проміжного періоду після підписання договору про приєднання до ЄС до самого приєднання.

Комісія аналізує рівень наближення законодавства країни-кандидата до права ЄС, відповідність іншим зобов’язанням, та на основі цих даних готує звіт щодо країни в межах Пакету Розширення, який передає на розгляд Раді ЄС.

Підписується державами-членами та країною, що приєднується після завершення переговорів про вступ. Проте вступ не є автоматичним, оскільки Договір має бути ратифікований всіма державами-членами та країною, яка приєднується. Договір набуває чинності після ратифікації в дату, яка була визначена раніше, встановлюючи умови та домовленості щодо приєднання, включаючи права та обов’язки нової держави-члена, а також адаптацію до інституцій ЄС.

Основні умови, яким повинні відповідати країни- кандидати, щоб стати країною-членом, а саме:

• політичні критерії: стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини, поваги та захисту прав меншин;
• економічні критерії: існування діючої ринкової економіки та здатність впоратися з конкуренцією та ринковими силами в межах Європейського Союзу;
• адміністративна та інституційна спроможність для ефективного впровадження acquis та здатність брати на себе зобов’язання членства.

*Крім зазначених критеріїв, враховується також здатність ЄС приймати нових членів, зберігаючи при цьому імпульс європейської інтеграції.

Визначені Європейською Комісією передумови, виконання яких країною-кандидатом є підставою для відкриття переговорів за відповідним кластером.

Крім умов відкриття кластерів, Європейська Комісія може встановлювати проміжні умови (interim benchmarks), а також умови закриття розділів (closing benchmarks).

Документ, яким країна-кандидат затверджує перелік ключових реформ у даній сфері і строків їх виконання та який слугує основою для моніторингу Європейською Комісією прогресу країни-кандидата у переговорних розділах 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи» і 24 «Правосуддя, свобода, безпека».

Дорожня карта готується на основі орієнтирів, викладених у звіті Європейської Комісії про скринінг, у взаємодії з громадянським суспільством.

Дорожня карта у сфері верховенства права (але не тільки вона) слугує умовою відкриття (opening benchmark) першого переговорного кластеру «Фундаментальні сфери».

Документ, яким країна-кандидат затверджує перелік ключових реформ у даній сфері і терміни їх виконання та який слугує основою для моніторингу Європейської Комісії прогресу країни-кандидата у відповідних сферах.

Дорожня карта готується на основі орієнтирів, викладених у звіті Європейської Комісії про скринінг, у взаємодії з громадянським суспільством.